Учому полягає актуальність твору ніч перед боем.

Утому  що така сама ситуація і на сході україни бійці ато захищають нас від ворогів.

Карпо: "карпо був білявий, але волосся на його голові з вершечка було трохи рудувате." "карпо був широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. гострі темні очі були ніби сердиті. " кайдаш: кайдашиха: "вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима,з тонкими губами та блідним лицем." лаврін: "лаврінове молоде довгасте лице було рум'яне. веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи - все подихало молодою парубочою красою. він був схожий з виду на матір." старий кайдаш: "його голова стояла сива, аж біла, тільки брови чорніли на широкому блідому лиці та темні очі блищали, неначе у ямках, глибоко позападавших під бровами." «він був чоловік гордий, упертий, не любив нікому кланятись, навіть рідному батькові» мотря: розумна, вродлива і чепурна жінка. фізично здорова, вона любила працю. «діло ніби горіло в мотриних руках» она стає сварливою і жорстокою людиною, яка в сімейних суперечках не зупиняється ні перед чим. після того як мотря вибила око свекрусі, селяни почали кепкувати з мотрі як із лютої жінки.  коли обирали карпа десяцьким, дехто в жарт радив обрати мотрю, а інші відповідали: «не можна, вона повибиває всім бабам очі».  мова мотрі також відзначається грубістю, насичена образливими і лайливими словами. відчуваючи свою зверхність над мелашкою, вона і розмовляє з нею нечемно і образливо: «не мети до порога, бо візьму тебе за шию, як кішку, та натовчу мордою в смі» своїми висловами мотря намагалася не тільки образити кайдашиху, а ще й викликати на суперечку.