Причина распада монгольской империи; напишите кратно, нужно просто! много

Империя монголов распалась потому, что джагатай, тули, угедей сами по себе  уже не были такими как их отец. они не могли жить согласно законам ясы и  не выполняли ее главного постулата - "от добротности, строгости-прочность государства"- яса. чингисхана самого как личность сформировала его жестокая жизнь, его любовь к борте, до 1206 года вся его жизнь была - это прорыв к победе. и не надо отвергать мистику- само вечносинее небо тенгри благоволило его и спасало его, это и стычка с меркитами на горе бурхан-халдун, когда была похищена борте и тот случай, когда в 1204 году джебе попал ему стрелой в шею во время боя с тайджиутами (джебэ взяли в плен и чингисхан простил его потом так как он признался что сделал выстрел). джебе потом стал одним из лучших полководцев чингисхана вместе с субеде, тохучаром, мухури и другими. чингисхан будучи на месте бату, не стал бы дружить с александром невским. он не дружил с бурханем, муххамедом, вождем найманов таян-ханом - он их уничтожал, так как законы войны это требуют а чингисхан жил именно по этим законам - (когда ты убьешь своего заклятого врага вокруг в степи станет спокойно и мирно) просто больше в не было таких как он - рабы и нищие продолжали терпеть унижения и рабство и не могли стать повелителями народов. только человек способный к свернапряжению может изменить мир! или можешь написать так: обстановка в империи в начале 1260-х отличалась большой напряжённостью. после смерти великого хана мункэ (1259) развернулась борьба за верховную власть между его братьями хубилаем и ариг-бугой. в 1260 году хубилай был провозглашён великим ханом на курултае в кайпине, ариг-буга — в каракоруме. согласно одной точке зрения, курултай в шанду был нелегитимным, так как в империи уже был избран великий хан ариг-буга согласно монгольскому обычаю минората. согласно другой точке зрения, оба курултая были нелегитимными, так как на каждом присутствовала только часть чингизидов, причём не было таких крупных фигур как берке и хулагу. хулагу, воевавший на ближнем востоке, заявил о поддержке хубилая; правитель улуса джучи берке поддержал ариг-бугу. в булгаре чеканились монеты с именем ариг-буги, однако практической берке ему не оказывал. одновременно усилился, воспользовавшись смутой, чагатаид алгу, в 1262 году разбивший войска ариг-буги. он подчинил себе хорезм, изгнав из всех городов наместников и чиновников берке. уничтожение в бухаре джучидского отряда численностью в 5000 человек также связывается с действиями алгу. военные силы берке были заняты на юге и западе, поэтому он ничего не мог противопоставить алгу, захватившему и разрушившему важнейший торговый город отрар уцелевший после казней угэдэидов начала 1250-х хайду также принял сторону ариг-буги, надеясь, что потомки толуя в раздорах сами свой род к гибели. когда ариг-буга покорился хубилаю, хайду не последовал его примеру и решился собственными силами защищать свои права на ханскую власть, которая, как он считал, должна принадлежать дому угэдэя. он воспользовался войной между алгу и берке. с джучидов хайду овладел долиной эмиля, тарбагатаем и бассейном чёрного иртыша, восстановив часть угэдэйского улуса алгу отправил против хайду одного из своих военачальников, который был побеждён и убит. затем алгу послал одного из царевичей с большим войско м, которому удалось победить хайду. однако смерть алгу (1266) ему утвердиться на захваченной территории.

на опанування укр. території українцями впливає не лише величина відсотка, який становлять українці, але й густота населення. що густіше живуть на якійсь території українці, то сильніше вона закріплена укр. елементом. що більший відсоток становлять українці й що більша густота людности, то більшу перевагу мають вони над іншими національностями, то більша є надвишка українців над неукраїнцями на 1 км², т. зв. релятивна, відносна надвишка. і навпаки, що менша ця надвишка, то легше змінити нац. стан посідання й то легше при невеликих нац. змінах втратити більшість не на нашу користь (див. мал. 119).

далі ми подаємо коротку характеристику нац. відносин на окремих територіях україни, беручи насамперед під увагу ступінь закріплення нашого стану посідання. найбільше уваги ми присвятимо окраїнам, подробиці — на картах і таблицях стор. 164 — 166, 167.

правобережжя і лівобережжя. це найсильніше опанована укр. елементом частина україни: відсоток українців тут високий, і густота населення теж дуже висока.

на правобережжі (середня частина усср між збручем і дніпром) українці становлять 86 % усієї людности (93,2 % — сільської, 48,9% — міської). головною національною меншістю були тут жиди (7,6 %, зокрема, в селах 2,6 %, в містах 33,6 %). на другому місці — поляки і латинники, в селах 3,1 %, в містах 3,3 %, відсоток яких зменшується в сх. і півд. напрямі. найбільше їх в кол. округах — проскурівській (10,4 %), шепетівській (9,1 %), бердичівській (6,6 %) і кам’янецькій (5,7 %). більшість із них — це латинники. росіяни творять ледве 2,6 % й живуть лише по містах (12,2 %, по селах 0,7 %), головно більших; 55 % їх скупчується в києві. у висліді — на правобережжі висока густота українців (77 на 1 км²) і велика надвишка над іншими (66 на 1 км², себто на 1 км² живе українців на 66 душ більше, ніж усіх неукраїнців).

лівобережжя (без слобожанщини) є найсильніше опанована українським елементом частина україни. українці творять тут 94,6 % (в селах 98 %, в містах 68 %), густота українців становить 70, а відносна надвишка — 66. з нац. меншостей малий відсоток жидів (2,7 %) і росіян (2,1 %).

слобожанщина ділиться на півд.-зах., що входить до складу усср (харківщина в широкому значенні слова) і півн.-сх. — укр. частини курщини й вороніжчини, що входять до складу совєтської росії.

харківщина має далеко більший відсоток росіян, які одночасно з українцями прийшли сюди вже в першій пол. xvii ст. крім скупчення в харкові, вони творять компактні острови сільської людности. жиди живуть лише в харкові, в цілому українці становлять 79,1 %, з них в селах 85,5 %, в містах 56,4 %, на 1 км² живе їх 62, а їх відносна надвишка становить 46. росіян — 16,9% (в селах 13,7 %, в містах 27.2 %), жидів — 2,9 %, а без харкова — ледве 0,6 %.

півн. і сх. слобожанщина, себто курщина й вороніжчина, вже далеко слабше опанована українцями: тут великий відсоток росіян, зокрема на курщині, і взагалі менша густота населення. українці становлять 64,2 % всього населення (в селах 64,3 %, в містах 63,2%), на 1 км² живе їх 32, а їх надвишка дорівнює ледве — 14. росіяни становлять 35,4 %.

північна україна опанована укр. елементом слабше як через меншу густоту населення взагалі, так і більший, ніж на середній україні, відсоток нац. меншостей.

відкритою лишається для всієї півн. україни проблема укр.-білоруської етнографічної межі (див. стор. 157), яку нелегко визначити, зокрема на зах. поліссі й підляшші в наслідок наявности переходових говірок між мовами обох народів, невисокого ступеня нац. свідомости й низки прикмет, характеристичних для всіх поліщуків по обох боках мовної границі, які випливають з особливостей природи. до того ж укр.-білор. пограниччя слабо досліджене, і тому ці відносини визначаємо лише схематично. не вияснене нац. обличчя півн. чернігівщини — пограничної території між україною, білоруссю й росією (стор. 22). /164/