Твір - роздум "чи може милосердя врятувати світ від зла"

заклопотані своїми буденними справами ми біжимо вперед. хутчіш – треба встигнути. купити, здати, обміняти, знайти, попросити… ображаємося, коли відмовляють, взиваємо до людського милосердя, просимо зглянутися та . нам здається, що вирішити нашу проблему просто, треба тільки приділити хвилинку уваги нам.

та згадайте, коли ви останній раз поступалися місцем у громадському транспорті? або подавали копійчину жебраку чи вуличному музиканту? ми відвертаємося до вікна, закриваємо очі, вдягаємо навушники. відокремившись, вважаємо, що нібито й щезла проблема, нема її.

а навколо такі ж люди, як і ми. вони закривають очі на наші проблеми й водночас потребують нашої уваги. так, головна героїня оповідання бориса грінченка «украла» кожного дня бачилася та спілкувалася зі своїми однокласниками. проте ніхто з них і не подумав, що бідно вдягнена й худа дівчина потребує . з якою жагою накинулися вони її засуджувати, коли виявилося, що від голоду вона наважилася вкрасти пиріжок. добре, що поряд опинився вчитель, який роз’яснив дітям, що треба тим, хто поряд у скрутну хвилину, не судити зопалу.

у реальному житті, нажаль, нема кому пояснити, що треба забути про свою гординю, егоїзм, злість та тому, хто потребує.

світ тримається не на грошах, прибутках, машинах чи іграшках. світ тримається на милосерді й доброті. бо саме вони приносять спокій у серце. подивіться, само слово про це говорить: милосердя – мило серцю. доброта до інших людей приносить радість та спокій у серце того, хто дає, i того, хто потребує.

гроші буде витрачено, прибутки всякнуть, іграшки зламаються, а пам’ять про добро залишиться у віках.

ответ:

для розкриття образу марусі кайдашихи іван нечуй-левицький знаходить нові фарби. маруся хазяйновита, чепурна, хороша мати. та разом із тим вона улеслива, нещира, лайлива та несправедлива. її егоїзм виявляється значно яскра­віше, ніж в омелька. особливо помітно нещирість свекрухи виявляється в її став­ленні до невісток, над якими вона збиткується.

  характери синів кайдаша формуються в інший час. їм не властиві затурка­ність і приниженість, характерні для вдачі омелька. натомість карпо виріс гор­дим і упертим, гострим на слово. не можна без сміху читати, як він характеризує дівчат. кого б не назвав лаврін, карпо знаходить влучне й дошкульне слівце, щоб висміяти найхарактерніші риси претенденток на шлюб із старшим братом.

на відміну від старшого кайдашенка, молодший лаврін виріс добрим, лагід­ним, поетичним. у розмові з карпом про дівчат він у кожній знаходить якісь при­вабливі риси.  оженившись, лаврін не може оминути сімейних сварок і хоча спочатку намагається поступитися братові, з часом перетворюється на такого самого егоїста, як і карпо.

мелашка, дружина лавріна, спочатку вражає читача своєю спокійною вдачею, поетичною душею і ласкавим серцем.

и итог: повість «кайдашева сім’я» зіткана з побутових епізодів родинного життя. описи природи, житла, садиби їй особливого колориту, а за портрета автор показує характери героїв. уже на початку твору через портретні ха­рактеристики нечуй-левицький підкреслює контраст між молодими кайдашенками.