Опишите храм ники объясните его связь с окружающей местностью опредилите его форму силуэт

Храм ники аптерос (то есть бескрылой победы) — древнегреческий храм на афинском акрополе, находящийся на юго-западе от пропилей. построен калликратом в 427—421 годах до н. э. по проекту 450 года до н. э. храм посвящён афине-нике (др. -греч. αθηνᾶ νίκη — афина-победительница) . постройка представляет собой амфипростиль с двумя ионическими портиками по четыре колонны. стилобат имеет три ступени. на непрерывном ионическом фризе изображались эпизоды греко-персидских войн и боги — афина, посейдон и зевс. храм выполнен из мрамора. внутри стояла статуя афины, держащая в одной руке шлем, в другой — гранат — символ победоносного мира. самый маленький, изящный и женственный храм акрополя, храм ники аптерос (он же - афины ники) , как ласточкино гнездо, прилепился на выступе скалы справа от пропилеи. с вершины холма храм в ионическом стиле, с двумя колонн по двум , виден плохо, рассмотреть его мож­но с двух точек: с тропинки, которая ведет к пропилеям спра­ва, и с их ступенек. к пропилеям лучше всего идти как раз по упомянутой тропинке: не только из-за ники, но и потому, что так к ним шли классические греки. (широкие ворота беле рядом - приобретение эллинистической эпохи. ) время постройки храма (432-421 годы до н. э. ) совпадает с пелопоннесской войной между афинами и спартой, когда тема победы переживалась особенно напряженно. большин­ство античных статуй ники крылаты, и только ника с акро­поля не имела крыльев, чтобы победа никогда не улетала из города. отсюда и имя храма - бескрылой ники (ники ап­терос) . со всех четырех сторон антаблемент храма украшен фризом: с севера, юга и запада - батальные сцены (копии, оригиналы в британском музее) , с востока - собрание богов (оригинал) . скала, на которой стоит храм, была выровнена, облицована мрамором и тоже украшена барельефами. среди них было и изображение ники, завязывающей сандалию; безусловно, одна из лучших классических греческих мрамор­ных скульптур, ныне она находится рядом, в музее акропо­ля, в самом темном углу последнего зала, справа у выхода. в конце 2002 года археологи полностью разобрали храм ники аптерос для консервации и реставрации. классические греческие постройки, сложенные, как из кубиков, из камен­ных блоков без связующих растворов, допускают та­кое обращение. период, оставшийся до олимпиады 2004 го­да, был вообще не лучшим временем для посещения акрополя. разо­брана для реставрации северная сторона колоннады парфенона, всюду леса и краны: город перикла, так же как осталь­ные афины, готовился принять главное зрелище современ­ности

10 вересня 1919  р. було підписано сен-жерменський мирний договір з австрією, який зафіксував визнання нових державних кордонів, що утворилися після ліквідації австро-угорської монархії.

колишні австрійські володіння  — провінції богемія, моравія та сілезія увійшли до складу чехо-словаччини. італія отримала південний тіроль, юлійську крайну, майже всю істрію, крім міста фіуме (рієка). королівство сербів, хорватів і словенців отримало боснію і герцеговину, далмацію, крайну, словенію. румунія отримала буковину, а польща захопила галичину. чехо-словаччині було передано закарпатську україну.

австрії дозволялося мати  кадрову  30-тисячну армію  без важкого озброєння. також австрія повинна була сплачувати репарації, хоча суму їх визначено не було. їй заборонялося приєднуватись до німеччини.

2. нейїський мирний договір

27 листопада 1919  р. в передмісті парижа нейї-сюр-сен було підписано мирний договір із болгарією. вона втратила західну фракію, яка передавалася греції, та позбавлялася виходу до егейського моря. південна добруджа залишилась у складі румунії. частину македонії було передано королівству сербів, хорватів і словенців. болгарії заборонялося тримати в армії більш як 20 тис. вояків. суму репарацій було визначено у 2,25  млрд золотих франків, що їх належало сплачувати протягом 37 років.

3. тріанонський мирний договір

мирний договір з угорщиною отримав назву тріанонського. він був підписаний лише 4 червня 1920  р. це було пов’язано з існуванням угорської радянської республіки. територія угорщини за договором скорочувалась на 77%, а населення  — на 59%. румунія отримала трансільванію та банат, королівство сербів, хорватів і словенців  — воєводину і хорватію. угорщина втрачала вихід до адріатичного моря.

словаччина і закарпатська україна входили до складу чехословаччини. угорщина відмовлялася від усіх прав на території колишньої австро-угорської монархії, в тому числі закарпатської україни.

також угорщина передавала австрії бургенланд (прикордонна територія заселена німецьким населенням).

заборонялася загальна військова повинність, армія обмежувалася 35 тис. вояків. країнам-переможцям угорщина сплачувала репарації.

4. севрський мирний договір

10 серпня 1920  р. султанський уряд туреччини підписав севрський мирний договір, за яким відбувався поділ колишньої османської імперії. туреччина відмовлялася від арабських володінь, визнавала ійський протекторат над єгиптом, а французький  — над марокко і тунісом. туреччина була позбавлена прав на судан, визнавала анексію кіпра, втратила володіння на аравійському півострові та в європі. острови егейського моря та місто ізмір передавалися греції. армія обмежувалася 50  тис. вояків. на території всієї країни зберігався режим капітуляції, що фактично означав перетворення туреччини в напівколонію.

5. лозаннський мирний договір та угода туреччини з радянською росією

севрський договір так і не набрав чинності. завдяки національно-визвольному рухові туреччина зуміла оберегти свій суверенітет і відвоювати частину територій. за договором із радянською росією (1921  р.) туреччина отримала місто карс і навколишні території.

для розв`язання кола проблем навколо туреччини та чорноморських протоків була скликана міжнародна конференція у швейцарському місті лозанна 20 листопада 1922 р. і тривала з перервами до 24 липня 1923 р. у конференції брали участь делегації великобританії, франції, італії, японії, греції, румунії, королівства схс, туреччини, а також радянських республік (росії, україни, грузії) та болгарії.

  під час конференції було прийнято конвенцію про режим чорноморських проток, яка базувалася на принципу вільного проходу кораблів, як воєнних так і цівільних під будь-яким прапором.

24 липня 1923  р. було підписано лозаннський договір, за яким юридично закріплювався розпад османської імперії та визначалися нові кордони туреччини. до туреччини поверталися території, що раніше були передані греції. згодом франції поступилась частиною сирії на користь туреччини.

у 20-х  рр. арабські володіння османської імперії було передано за мандатами ліги націй великобритані