Твір роздум на тему: " роль "маленької людини" у сучасному світі(на основі повісті "шинель")" обсяг роботи 2,5 сторінки будь-ласка швидше, дуже потрібно

Гоголь після почутого бородатого анекдоту, замислився над його змітом. та вірішив написати цей прекрасний твір"шинель". акакій акакійович башмачкін- людина трохи похилого віку. йому були трохи за 50. лисина на лобі, старий одяг, не дуже примітний, бідний, не високий. він був чиновником, але займав низьку посаду. він переписував документи. йому це , він любив та поважав свою справу. на той час це була потрібна справа. але він був для всіх "маленькою людиною". до нього ставилися дуже не поважно. ображали, не цінили. зараз його праця нагадує ксерокс, але так як башмачкін цим жив, тому його так і можна назвати "ксерокс" . його старенька шинель, яку він носив вже багато років, зовсім зіпсувалася. і акакій акакійович вирішив купити нову. нова шинель- це багато коштів. та й башмачкін почав копити гроші на те, щоб пошити нову шинель. він мало їв, не користувався світлом , не прав одяг. все це заради нової шинелі. після того як новенька шинель все ж таки опинилася в руках акакія, її вкрали прямо з плеча акакія, як в тому анекдоті. після цього башмачкін захворів та й помер. та й навіть після його смерті, він був байдужим окружній среді, колегам, сусі от така сумна й нелепа історія, яка схожа на анекдот.

Смотрит — видит дело лихо: 1)бьется лебедь средь зыбей коршун носится над ней; та бедняжка так и плещет, воду вкруг мутит и тот уж когти распустил, клёв кровавый но как раз стрела запела, в шею коршуна задела — коршун в море кровь пролил, лук царевич опустил; 2) мне кажется что царевна лебедь доврая заботливая ведь она хотябы царевича. 3)а теперь ты воротись, не горюй и спать ложись ввек тебя я не забуду: ты найдешь меня повсюду, и (кому-нибудь) потом молвит языком: видят холм в широком поле, море синее кругом, дуб зеленый над холмом. гибель близкую торопит, бьет (чем-нибудь) и в море топит ты, (кто-то), мой спаситель, мой могучий избавитель, 4) ты, царевич, мой спаситель, мой могучий избавитель, не тужи, что за меня есть не будешь ты три дня, что стрела пропала в море; это горе — всё не горе. отплачу тебе добром, сослужу тебе потом: ты не лебедь ведь избавил, девицу в живых оставил; ты не коршуна убил, чародея подстрелил. ввек тебя я не забуду: ты найдешь меня повсюду, а теперь ты воротись, не горюй и спать ложись(все что нашла)