Водоросли по способу питания являются

Екологія як наука розділяється на три частини:

загальна екологія (вивчає основні закономірності функціонування екологічних систем);

глобальна екологія - вивчає біосферу в цілому;

прикладна екологія - вивчає взаємовідносини живих організмів із середовищем.

Так вважав академік К. М. Ситник та М. І. Будико (1990-1992 р.).

Вважається, що екологія тісно пов'язана з 70 великими науковими дисциплінами.

Становлення екології як синтетичної науки є наслідком науково-технічного прогресу та якісні зміни місця людини в природі.

На перших етапах розвитку людства його вплив на природне середовище був незначним, а виробнича діяльність спиралась на природні сили навколишнього середовища (енергія води, вітру, викопні ресурси).

У ХХ ст. людина отримала можливість активно впливати на довкілля та користуватись раніше недоступними для неї ресурсами. Виникла ідея, що людина - хазяїн природи, а природа - невичерпне джерело потрібних їй ресурсів.

Розвинулась екологічна криза, яку спричинили:

а) стрімко зростаюча чисельність населення;

б) поява атомної енергетики;

в) розробка та створення озброєння нового типу, здатного знищити все живе;

г) супутникові та комп'ютерні технології.

Екологія першої половини нашого століття була наукою, що тільки пояснювала причини природних явищ та їх механізм.

Сучасна екологія - наука, що прогнозує та конструює результати того чи іншого впливу людини на природу.

Сучасна екологія розчленована на 4 взаємозв'язані розділи:

аутекологія - вивчає фактори середовища та їх вплив на живі організми;

демекологія - вивчає популяції та їх взаємозв'язок між собою і довкіллям;

синекологія - вивчає співіснування організмів, їх угрупувань одне з одним і умовами існування;

соціальна екологія - вивчає взаємодію людини та біосфери та місце людського суспільства у природі.

За думкою інших вчених (Г. Білявського та М. Падуна) екологія поділяється на:

біоекологію;

геоекологію;

техноеклогію;

соціоекологію;

космічну еклогію;

Об'єктом екології є екологічні системи чи елементи екосистем планети.

Предмет дослідження - взаємозв'язки між живими і неживими компонентами екосистеми.

Основними завданнями екології є:

а) вивчення загального стану сучасної біосфери; взаємозв'язку біологічних систем з атом-, гідро-, літосферами та техносферою;

б) розробка методів збору інформації та аналізу біосфери;

в) розробка пропозицій щодо створення заповідних та охоронних територій;

г) розробка пропозицій щодо законодавства з питань експлуатації природних ресурсів та охорони природного середовища;

д) прогнозування на основі екологічних знань епідемій і проведення заходів щодо локалізації захворювань людини, тварин та рослин.

Екосистема - природний комплекс живих організмів і середовища, які пов'язані обміном речовин, енергії та інформації.

Екосистемою може бути той комплекс, де відбувається внутрішній кругообіг речовин.

Живі організми представлені в екосистемах особинами ("генетами").

Найпростіша екосистема - клітина.

"Рамет" - продукт розпаду генета на самостійні одиниці. Наприклад: пагони малини, пирію чи будяка.

Виділяють:

а) мікроекосистеми (пеньок з грибами; болото);

б) мезоекосистеми (ділянка лісу, озеро, водосховище);

в) макроекосистеми (континент, океан).

Глобальною екосистемою є біосфера нашої планети (область існування живих організмів).