1. однорідними членами ускладнено речення а) будуть дитя колисати скоколи, соколи. б) а він візьми та й скажи всю правду. в) любить він такі ночі місячні й цю тишу. 2. кілька рядів однорідних членів є в реченні а) оглянувши данилка, прослухавши серце так животика прощупавши, лікар узявся рвучко писати. б) все змішалося в одну мить і злилося докупи: і земля, й море. в) досі кожному сниться домівка колишня і лелечне гніздо на дуплистій вербі. г) надворі повсюди лежала роса: на пожовклій траві осінній, на круглій павутині, на капустах у городі. 3. змішаним зв'язком з'єднано однорідні члени в реченні. а) а я стаю багатшим і чистішим, радію сонцю, росам і травам. б) обабіч по схилах гір розсипалася отари кіз та овець в) ні твоіх снів, ні твоіх дум нам не забути, радний краю. г) укрившись тьмою, тротуари і асфальти сплять. 4. виділені означення однорідні, а тому між ними треба поставити кому в реченні (в скобочках будут выделенные слова) а) коло хатів у садках темніли купи вишень та стриміли (здорові старі дикі груші) б) сонце вдарило з-за лісу (червоним потужним) промінням на киівські гори. в) (сиві рожеві блакитньни) дими кучеряві плинуть з високих, мов башти, стрімких димарів. г) (широка зелена) оболонь і поділ укрились тінню і потемнішали. 5. у реченні "вже сонце скотилось (1) до темного бору (2) і в теплім промінні купало (3) і ярі лани (4) і веселую гору". коми треба ставити на місці: а) усіх цифр б) лише цифр 2 і 3 в) лише цифр 3 і 4 г) лише цифри 4 6. тире треба ставити в реченні (розділові знаки пропущено). а) і в горі й нанизу й на воді все стало однією мрією. б) земля украіни і небо і люди усе мені рідне. в) а перед нашими очима біжать сірі сумні осінні лани г) мені там рідне все й дінця зелені хвилі і шепіт яворів і дальній дзвін копит.. 7. неправильно побудовано речення: а) козаки не тільки були озброєні шаблями, а й пістолетами. б) денис нашкодив не тільки собі, а й усьому колективу. в) оксана підготувала доповідь, скориставшись бібліотекаря. г) співаючи веснянки, дівчата беруться за руки й утворюють коло 8. складіть одне речення за неоднорідними означеннями, а потім перебудуйте його на речення з однорідними означеннями. 9. складіть одне речення, ускладнене однорідними членами, при яких є узагальнювальне слово.

1-а 2-г 3-в 4-а , в. 5-г 6-б 7-г 9 я люблю свою маму за все: за її посмішку, голос, очі.

Як чудово виглядає зимовий ліс і як гарно в ньому на прогулянці! все навкруги біле, вкрите м’яким пухнастим снігом. на гілках могутніх дерев, особливо на широких лапах вічнозелених ялинок, уляглися невеликі купи снігу, схожі на справжні шапки. всі дерева схилилися, напружені снігом. коли така шапка падає з гілки, вона розпрямляється і ніби вистрілює, прагнучи до неба. небо блакитне і чисте, ніби сльоза. на сонці блищить сніг, переливаючись та граючи у сонячних променях скупого зимового сонця всіма барвами веселки – навіть болячи дивитись на цю розкіш природи. морозно. сніг хрумає і вискрипує під ногами. і якщо взяти трохи снігу в руки та уважно його роздивитися, то можна побачити окремі сніжинки, які є найкращим витвором мистецтва найчудовішого майстра – самої природи. ніби якийсь казковий ювелір майстерно вирізав ці ажурні крихітні зірочки. дерева в лісі скрізь вкриті не тільки снігом, але й інеєм та памороззю. у лісі зимовим днем тихо, здається, що всі сплять, вкриті білосніжною ковдрою. звуки у морозному повітрі дуже швидко розносяться і лунають на далеку відстань. тому чути, що сплять все ж таки не всі – ось ворона каркнула, ось і сорока застрекотіла, а ось подала голос ще якась зимова пташка. а зовсім поряд цвірінькає синичка. на прогулянку я взяв трохи хліба і борошна, тому ж насиплю його пташкам, бо в зимовий час їм приходиться дуже скрутно і находити собі їжу на землі, вкритій сніговим покривалом, зовсім важко. ні, точно, сплять в зимовому лісі не всі. ось і чиїсь сліди на чистому снігу. хто ж тут бігав? скоріш усього, це заєць у своєму білому зимовому кожушку рятувався від зголоднілого сірого вовка або від рудої красуні – лисиці. сонце взимку ховається дуже рано, тому не треба баритися. мені пора поспішати додому, бо на капелюшках ялинок рожевіє сніг, а білі стрункі берізки самі стають рожевими та золотавими. ось спочатку блакитні, а потім фіолетові і сині тіні по снігу між мовчазних дерев. небо починає червоніти на заході, а зі сходу стрімко іде темрява, яка за лічені хвилини нагонить подорожнього і вимусить його поспішати до своєї домівки. вже можна побачити навіть тоненький серпок молодого місяця. вечоріє, становиться значно холодніше. а я повертаюсь додому, йдучи назад по своїх слідах, ще раз притоптуючи хрусткий сніг. і тільки-но я вийшов з лісу, обернувся, а ліс уже зовсім чорний на фоні синього снігового килима. на добраніч, тихий та привітливий зимовий ліс, вкритий прекрасним зимовим покривалом, ми ще побачимось!