Чем каралось вырывание усов или бороды согласно правде ?

Восновном отношение к бороде складывалось на священном писании . в « правде» ярослава мудрого штраф за отсечённый палец составлял 3 гривны, «а если кто вырвет у кого клок бороды, и останется знак от этого, к тому же будут свидетели, то платить 12 гривен штрафа»  . такая высокая плата должна была компенсировать пострадавшему прежде всего, моральный ущерб, ведь посягательство на бороду в то время являлось публичным оскорблением. в народе борода воспринималась как символ чести, достоинства, поэтому об опозоренном человеке говорили: «собственную бороду оплевал» . всматриваясь в образы князей, дошедшие до нас летописным миниатюрам, мы не увидим среди них бритого лица. на руси, а затем и в россии до петра i ношение бороды являлось религиозно-нравственным обычаем, который был обязателен для всех сословий. 

1) Безпосереднім поштовхом до революції стала Перша світова війна, яка загострила проблеми воюючих держав, ослабила і призвела до падіння Російської а згодом Австро-Угорської імперій. ... Перемога Лютневої демократичної революції в Російській імперії 27 лютого 1917 р.

3)

ЗДОБУТКИ:

- проголошення Української Народної Республіки (УНР) як рівноправної частини Російської федерації;

- проголошення землі як власності народу яка має до нього перейти без викупу;

- введення 8-годинного робочого дня;

- скасування смертної кари;

- проголошення демократичних прав і свобод;

- проголошення УНР самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою;

- визнання прав українського народу на власну державу, культуру, мову;

- визначення права національних меншин на автономію;

- рівноправні відносини з усіма сусідніми державами;

- результатом початку мирних переговорів стало визнання з боку європейських країн УНР як незалежної держави;

ПРОРАХУНКИ:

- небажання ЦР створити регулярну українську армію, вважаючи що її створення, викличе невдоволення Росії і як наслідок призведе до війни;

- Рада недооцінила можливості більшовиків;

- Рада не розв'язувала аграрне питання;

- прихильність УЦР до соціалістичних ідей ( бажання побудувати соціалістичне суспільство, проголосити загальнодержавну власність );

- відсутність політичного досвіду, нездатність керівників УЦР налагодити систему державного управління ( створити державний апарат, систему органів влади