Від поданих слів утворіть: а) прикметник б) диеслова з префиксом роз-ю . їхати, єднати, їсти, ятрити

се є найдавніше свято в україні. зародилося воно сім тисяч років тому, коли, за легендою, і "плуг упав з неба"! а було жили троє братів-мисливців: тур, пан і яр. і зібрались вони якось на полювання. вийшли в степи неозорі, а жайворонки так розспівалися, що аж небо дзвенить. вражено зупинився яр і мовив: — не хочу я, братове, турів полювати, молодих биків стрілами поціляти, а хочу оце поле зорати та засіяти зерном, та зібрати врожай, та хліба напекти людям на здоров'я. тільки-но він отаке проказав, як з неба опустилися золотий плуг і золоте ярмо. і гукнув старший брат тур: "се моє! " хотів схопити плуга — аж він полум'ям зайнявся. відсахнувся в страхові тур. "се моє! " — прокричав середульший брат. але і йому сахнуло полум'я в лице. -ні, братове, се моє, — всміхаючись, мовив яр. він підійшов і взяв золоте ярмо, накинув на пару волів, що паслися поблизу, запріг їх у плуга золотого і проорав першу в світі борозну. а потім — другу, й десяту, і соту. засіяв поле полтвою — пшеницею дикою, і зросла вона буйним колосом. зібрав урожай яр, і борошна намолов, і спік першу хлібину, і другу, й десяту, і соту. і людей частував. і навчив їх орати, сіяти й хліб ростити. за все те великі боги вирію взяли його до себе і скупали в озері живої води. і став яр — ярилом, богом весняних робіт і родючості. і спускався він на землю в той весняний день, коли можна було засівати землю зерном. і то був великдень. тобто великий день хлібороба. святий день.