Твір в художньому стилі від автора(себе)

Вулиця мого дитинства у кожної людини є найдорожчі місця в житті. для мене—це вулиця, на якій я виросла. зараз живу далеко звідти, але завжди пам’ятаю про неї і повертаюся туди. це маленька затишна зелена вулиця носить назву «соборна». духмяні грона білих акацій, п’янкий аромат жовтих лип, пухнастий цвіт струнких тополь, чарівні листя кленів - такою запам’яталася моя вулиця. наш колишній триповерховий будинок стоїть у затишному місці. у маленькому зеленому дворі багато яскравих квітів. запам’ятався мені на нашій вулиці і старовинний білий будинок із колись розкішним, а тепер, на жаль, занедбаним садом. де-не-де збереглися маленькі одноповерхові будиночки в квітучих деревах і густих кущах. нещодавно ми з мамою ходили нашою вулицею. початок її веде від дніпра, від нашої улюбленої набережної з красивим пам’ятником — гордим вітрильником. у кінці вулиця знов повертає до річки через відому алею слави. яка краса на соборній восени! дерева стоять у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадає додолу. йдеш по ньому, наче по прекрасному м’якому килимі. з дніпра доноситься свіже повітря. відчуваєш незвичайний спокій і повне злиття з природою. такий мій рідний куточок у херсоні — вулиця соборна

Н. п'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят чотири р. п'ятнадцяти тисяч семисот п'ятдесяти чотирьох д. п'ятнадцятьом тисячам семистам  п'ятдесяти чотирьом з. п'ятнадцять тисяч сімсот  п'ятдесят чотири о. п'ятнадцятьма тисячами сімомастами  п'ятдесятьма чотирма м. на п'ятнадцяти тисячах семистах  п'ятдесятьох чотирьохн. сорок тисяч п'ятсот дев'яносто п'ятьр. сорока тисяч п'ятисот дев'яноста п'ятид. сорока   тисячам п'ятистам дев'яноста п'ятьомз. сорок тисяч п'ятсот дев'яносто п'ятьо. сорока тисячами п'ятьмастами дев'яноста п'ятьмам. на сорока тисячах п'ятистах дев'яноста п'яти