Черты характерам портрет чичикова из произведения "мёртвые души" м.ю.лермонтов

Чичиков зовні акуратний, любить чистоту, одягнутий у хороший модний костюм, завжди старанно поголений, напарфумлений; завжди на ньому чиста білизна та модне вбрання «коричневих та червонуватих відтінків з іскрою» або «кольору наваринського диму з вогнем». але зовнішня охайність, чистота чичикова, разюче контрастує із внутрішнім брудом та непорядністю героя. образом чичикова автор підкреслив типові риси хижака, негідника та накопичувача. в одинадцятій главі автор детально розповідає про життєвий шлях героя від народження до моменту, коли він зайнявся придбанням мертвих душ. як формувався характер чичикова? які життєві інтереси, сформовані під впливом зовнішнього , керували його поведінкою? ще в дитинстві батько учив його: «…найбільше догоджай учителям та начальникам… спілкуйся з тими, хто багатший, щоб у деяких випадках були тобі корисними, < …> а більше усього бережи копійку, ця річ найкорисніша у світі… усе зробиш і проб’єш на світі копійкою». ці поради батька лягли в основу взаємин чичикова з людьми ще зі шкільних років. ще в училищі він домігся доброго ставлення учителів, успішно накопичував гроші. служба в різних закладах розвинула його природні дані — практичний розум, винахідливість, лицемірність, терпіння, уміння «зрозуміти дух начальника», відшукати слабке місце в душі людини та уміння впливати на неї з корисливих міркувань. усі свої уміння чичиков спрямував на досягнення бажаного збагачення. він умів причарувати і губернське місто, і садиби. чичиков уміє знайти підхід до будь-кого, чітко розрахувавши кожен свій крок та пристосувавшись до характеру поміщика. читач помічає різницю в манері його спілкування з кожним з поміщиків. гоголь сатирично викриває свого героя «негідника», представника тих хижаків, яких немало з’явилось в 30-ті роки xix ст., коли буржуазно-капіталістичні сили уже почали розвиватися в рамках феодально-кріпацького ладу.

Весёлые,