Висловлення на тему 'земля не вибачає байдужості',використавши однорідні та неоднорідні означення(6-8 речень)

Земля – це наш рідний дім. тому зв’язок людини з природою, безумовно, особливий. на цій землі зросли наші прадіди й діди, батьки, брати та сестри. це наше багатство, яке століттями оберігали й боронили. тоді розуміли, що на любов земля обов’язково відповість взаємністю. та за вікном двадцять перше століття – час нанотехнологій і кам’яних джунглів. з приходом таких змін у природі втратилася певна рівновага. людина відчула себе хазяїном, паном і навіть володарем всесвіту. вона знає, що добре, а що погано. проте не все так просто. на порозі стала екологічна катастрофа. забруднення водойм, вирубка лісів, викиди токсичних речовин у повітря – це найменший перелік проблем, які з року в рік накривають землю. безвідповідальність людей вражає. вона вже призвела до чорнобильської катастрофи. а що далі? скалічена земля, скалічені долі. куди не глянь – занедбані села, вирубки, болота на місцях, де колись протікали могутні ріки. все змінилося. люди поступово перетворюються в роботів. усі живуть за принципом: моя хата з краю. аби тільки не чіпали. а свою байдужість перед природою пояснюють постійною зайнятістю. прикро, що обурюються тільки тоді, коли змінити нічого не можна, коли вже край. але невже не видно, як природа просить про ? вона хоче дарувати нам свою любов, ніжність, тепло. вона хоче знову усміхатися на повні груди і не відкашлювати шкідливі речовини. невже потрібно знищити, щоб потім знову довелося відроджувати? треба почати зміни з себе, з кожного. варто переглянути своє ставлення до матінки-землі, бо іншого такого шансу вона нам не дасть.

Синонім - далеко у далечинь