Тарас бульба твір на тему доля жінки казачки

Тарас бульба был потриотом  он был жестким и так же жестко казнис своего сына у повісті «тарас бульба»  гогольстворив різні образи запорізьких козаків. велика увага він приділив синам тараса, остапові й андрію. і зовсім небагато написав об них матюкайу добутку ми вперше зустрічаємося з матірю, коли вона зустрічає своїх синів. «іда, сухорлява й добра мати їх, що стояла в порога й не встигла ще обійняти ненаглядних дітей своїх».серед сильних героїв повести ми побачили слабку, маленьку жінку, що любить своїх дітей і з повагою ставиться до свого чоловіка. коли  тарас  запитав у молодшого, чому він його не бє, мати сказала: «..и прийде ж тобі в голову отаке, що б дитя рідне било батька.»вона дуже переживала, що вони так мало будуть будинку. «і мені не вдасться надивитися на них.» вона всю ніч не спала, дивилася на дітей своїх і не могла надивитися. «сини мої, сини мої милі! що буде з вами? що чекає »хоча в неї був чоловік і два сини, вона була самотня: дітей вона бачила рідко, а тараса « у рік два - три дні, і потім кілька років про нього не бувало слуху.» у молодості вона терпіла від тараса образи й навіть він неї бив, напевно вона була дуже гарна, але швидко постаріла. всю ніч мати сподівалася, що поїздка відкладеться, і її діти поживуть будинку. але цього не трапилося. «бідна бабуся, позбавлена останньої надії, унило поплелася в хату.»перед відїздом тарас попросив матір благословити синів. «мати, слабка, як мати, обійняла їх, вийняла дві невеликі ікони, надягла їм, , на забувайте, синки, мати надішліть хоч звісточку про »коли тарас із остапом і андрієм їхали, вона вибігла за ними за ворота, як би знала, що більше ніколи не побачить їх. в образі матері остапа й андрія гоголь показав всіх жінок запоріжжя того суворого часу.

За жанром: громадянська лірика історія створення: належить до збірки з "вершин і низин, став революційною піснею. мотив-тема: бородьба народних мас за світле майбутне, несхитна віра в їхню перемогу. ліричний герой: вічний революціонер: дух, наука, душка, думка, воля. автор акцентує, що вічний дух неспококою та прагнення до свободи - це характерна риса нашого народу. автор наголошує на розмаху повстання і його позитивному впливі. проте франко розуміє, що рух до нового, щасливого життя тривалий і не легкий.