Мініатюра на тему зимонько прощай 6 речень

Прощай зимонько! я буду сумувати за твоею красою. цього року ти була надзвичайно прекрасною, малювала візерунки на вікнах, вкривала вулиці та дерева білою пеленою. і хоча були моменти, коли нехотілося виходити на вулицю, через сильний холод, я всеодно виходив, щоб помилуватися пейзажами. найяскравіший момент цієї зими був, коли ми з друзями пішли кататися на санчатах до яру. була сильна заметіль, але нам вдалося порозважатися і зробити декілька вдачних фотографій на пам`ять. я вже чекаю- недочекаюся наступної зими!

Уголовному місті абетка, країни мова жили собі 33 українських літери. серед них був і знак м’якшення. цей знак і буква "и" відчували себе нещасними, бо не могли стояти першими у бодай одному слові. ці двоє дуже сумували через свою "непочатковість". інші 31 літера зневажали цих двох. а знака м’якшення особливо. образився тоді цей знак і пішов геть з абетки. зітхнули з полегшенням літери цього міста. та раптом у мовному місті все пішло шкереберть, бо у багатьох слів знак м’якшення є важливим і необхідним. по-перше, всім прийшлося ходити пішки, бо зник автомобіль. зникли майже всі місяці, рік без знака м’якшення це лише лютий і листопад. всі інші місяці пішли геть, слідом за своїм знаком. так і жили абетківці: то дощ, то сніг, то мороз, то вітер, бо восени та взимку лише така погода. зникли всі свята, бо вони святкуються у місяцях із знаком м’якшення. все, що було близько, стало дуже далеким. зник льон і жителям не було у що одягтись. і ще багато чого змінилось у гірший бі тоді літери визнали свою помилку і провину. вибачившись, покликали вони знак м’якшення назад. тоді і місті абетка знову все стало правильно.