Чем закончилась встреча печорина и азамата , печорина и козбыча, печорина и бэллы , печерица и максима.м

Вообще, с кем бы не контактировал печорин, это всегда оканчивалось плохо. 1. печорин договорился с азаматом, братом бэллы. азамат должен был украсть для него бэллу, а он, в свою очередь, добудет азамату коня казбича. 2. плохо закончилась - бэлла погибла. убил ее, конечно, не печорин, а казбич, но если бы печорин относился к бэлле более тепло, этого бы не произошло. но она ему наскучила. 3. печорин и м.м - отдельная . максимыч доверяд ему, любил, как сына, но тот, в из последнюю встречу, лишь холодно старику руку. в ходе такой отчужденности, максим максимыч отдал бумаги печорина офицеру, от лица которого в начале ведется повествование, что послужило появлению на свет после смерти их обладателя, "журнала печорина".

. Трагедія починається з розмови міського музиканта Міллера з дружиною. Чоловік переживав за дочку Луїзу, про яку міг піти поговір у місті, адже дівчина закохалася у Фердінанда – сина президента фон-Вальтера. Батько вважав, що хлопець не одружиться з Луїзою, адже Фердінанд – багач. Дружина Міллера, навпаки, надіялася на цей шлюб, вважаючи, що дочка гідна хлопця. Жінка сказала чоловікові, що Ферінанд пише чудові записочки Луїзі, присилає книжки, дарує подарунки.

Батько сказав про одруження з леді Мілфорд і про те, що вже відправив їй картку від імені Фердінанда. Хлопець не міг в це повірити і спитав: "Чи хотіли б ви бути батьком негідника-сина, який одружиться з привілейованою блудницею?" Батько сказав, що шлюб дасть Фердінандові можливість стати на третє місце після володаря країни. Син сказав, що може віддати життя, але честі своєї не зганьбить.