Цитатный план к сказки мышка богдана лепкого

1.опис мишки: така,як і другі: сіренька,маленька,кінчасті вушка,довгий,гдадкий хвостик 2.мешкання мишки: в самім кутку хати, де нога від ліжка щільно притикає до стіни, мала свою нору. мешкання не розкішне, але безпечне.  3.на подвір ї вже не боялася нікого: там не боялася нікого. ні пишно вбраного когута, що ходив, мов жандар, ні круторогого вола, що лежав біля стайні, мов гора, і румигав, ні господині, що на ціле село тарахкотіла терлицею, а язиком ще голосніше, ніж терлицею,— нікого! бігла на поле.4.зустріч із сестрами: там стрічалася з своїми сестрами, із міста.5.розповідь мишей про місто: їм, просто, пропадай! ніде ні крушннки хліба, ні одної крупинки, нічого. господиня, як крає хліб, то над тарілкою, а крає так тонко, що руку крізь краянку видно. як пряче із стола, то кришки на долоню згортає і дитині до рота несе, щоб з голоду не кажуть, війна. люди людей мордують, не мають часу працювати на хлі»6.розповідь мишки про її життя: «у моїх господарів не те. єсть чим поживитися. коли я й вибігаю в поле, то це не з голоду, а так із привички, щоб подивитися на світ, бо у норі скучно. все з тими дітьми, та й з тими дітьми. такі вам неслухняні, пищать, а на мені шкура терпне, щоб господар не вчув. о, мій господар дуже страшний. його всі бояться. колись, ту двох кабанів забив. такі здорові кабани, а він їх порізав. сало повісив у димарі, коптить. а м'ясо їдять. добре їдять. вночі приходять якісь чужі люди, і він їм продає. за гарні гроші. гроші ховає у ящик під ліжком, недалеко від моєї нори. іноді, як ціле село спить, перед хату заїжджає візок. злазить двоє людей і з хати виносять м'ясо, масло, яйця, крупу і сало. таке чутке сало, що аж в носі »7.городянка: «змилосердіться, господине, дивіть! ніг собі в цих проклятих колодках не чую. у мене хора дитина, як мені без молока вертати? най би хоч перед смертю напилося. совісті нема на тую муку дивитися. я ж — мати. я вам цього, спасителько моя, во віки не забуду. я вам гроші в суботу принесу, так мені боже дай спокійно сконати, що »8.брехня господині: «мої корови тільки молока , що кіт наплакав. от, дою, щоб не запустити. прийдіть, як отеляться. тепер ми самі не маємо що пити. спитайте в наших сусідів. може продадуть; вони на гроші ласі і рідного батька продали б, а в нас нема що продавати, хоч і хотіли б».9.мишка руйнує гроші: вона припала до деревляного ящика і гризла, і гризла, і гризла. зразу ящик, а там і гроші. працювала цілу ніч. в днину відпочивала, а на ніч дальше до роботи. так кілька діб, аж не було що гризти.10.чвари господаря і господині: «це ти тому винна, це ти! »

«всьому я винна, всьому »— плакала жінка.

а господар кричав: «я нераз говорив, що треба нам кота, великого, здорового кота, а ти ложки молока жалувала для його: ти! ти! ти! »

11.мишка тікає з дому: але мишка не чекала, що дальше буде; моргнула на дітей, і вони шнурочком вибігли крізь відчинені двері на поле

хуха-моховинка була лісовою, боровинкою хухою. у старому бору спонвіку жив увесь її рід. вона була наймолодшою серед хух. пухнаста, як мох, тільце врите довгою вовничкою, тільки мордочка, як садова квіточка, та лапки, рожеві зісподу, були голенькі. колір вовнички мінявся від того, біля чого вона з’являлася. моховинку дуже любили в родині, і -не тільки за те, що наймолодша, а й за те, що була добра, лагідна, слухняна і роботяща. моховинка сама зробила собі хатинку між корінням великої сосни: позатуляла всі дірки та щілини сосновими галузками і м’яким зеленим мохом.