Аналіз вірша "не знаю. що стало зі мною"

Жанр — , яка має ліро-епічний характер, відтінок фантастичності та майже драматичну напруженість. тема — згубна сила кохання. головна думка — кохання – складне і незбагненне почуття. ліричний герой сумує, йому не дає спокою стара легенда. художні засоби" епітети — «коси золоті», «дикої пісні», метафори «рейн затих», «промінь грає». анафори: «і косу розчісує ним, і дикої пісні співає».) пісня написана на зразок народних пісень. ключовим у творі є образ, традиційний для німецького фольклору,— образ лорелей, дівчини-сирени з рейну, що чарувала своїм співом. це давня народна легенда про загиблу нещасну красуню, яка випливає на узбережжя і заворожує всіх, хто пропливає рейном. зачаровані красою русалки, човнярі втрачають пильність і гинуть. саме гейне зробив цей сюжет дуже популярним, і його вірш став народною піснею.     мені подобається, що автора цікавить не стільки ле­генда, скільки індивідуальне переживання, почуття ліричного героя, які, може, не такої сили, але переживав хоч раз, мабуть, кожен. саме тому, я вважаю, по­езія буде зворушувати серця всіх, хто її прочитає, доти, поки існує людство.

Прочитал бы - понял   на раз. для швабрина просто нет никого, дороже самого себя(что не удивительно, в принципе). вкупе с тем, что у него ни совести, ни чувства ответственности нет, получается образ этакого безнравственного циника, "пустого" человека, для которого ничего не стоит пойти на очередную подлость. в главе описываются события во время взятия белогорской крепости. швабрин просто понял, что в этой борьбе им не выстоять, и решил пойти по пути наименьшего сопротивления. т.е. предать своих, перейдя на сторону пугачева. во время суда он был уже среди старшин мятежников и всячески пресмыкался перед лжеимператором для того, чтобы сохранить свою жизнь. " по правде говоря, участь алексея незавидна: он обречен вечно оставаться чужим среди своих, своим среди чужих." "швабрин упал на в эту минуту презрение заглушило во мне все чувства ненависти и гнева. с омерзением глядел я на дворянина, валяющегося в ногах беглого казака"