Твір мій улюблений герой в повісті айвего

Найбільше в творі " айвенго " мені сподобався головний герой . тому , що мене вразила його сміливість і відвага . те , що заради людей він міг віддати своє життя . а ще він був добрим і справедливим , боровся за честь свого народу

      їжак  міцно спить з листопада до квітня і зовсім нічого не їсть. за літо і осінь він добре наїдається, а під час зимового сну лише дуже повільно худне.        ведмідь  всю зиму спить у барлозі. тут же  народжуються  і ведмежата. перші місяці свого життя вони сплять разом з мамою у теплому затишному барлозі і, звичайно ж, ростуть.       білки  перечікують сильні морози та завірюху у теплих гніздах. кубельце тваринка облаштовує у дуплі або ж будує сама з  гілок і хмизу – кругле, як м’ячик. звірятко спить, загорнувшись клубочком, а пухнастим хвостом вкривається, наче ковдрою.  за погожої днини білочки виходять шукати свої запаси, зроблені влітку і восени. жолуді, горіхи, зернята білки ховають у дуплах дерев, у щілинах кори або закопують, гриби та ягоди сушать, наштрикуючи на гілочки. таких маленьких комірчин роблять дуже багато.  як же всіх запам’ятати? руді пустунки просто шукають запаси всюди – не лише свої, а й заготовлені іншими білками.         строкатій  сойці  зима не страшна – всю осінь вона ховала під корінням дерев жолуді і ягоди. у таких коморах буває по декілька  кілограмів жолудів! часто сойка забуває, де що сховала, а потім на місці комори виростають  маленькі дубки.зайчик  міняє свою сіру шубку на білу, щоб стати непомітним на білому снігу.      багато тварин і птахів теж надягають зимові шубки. наприклад,  горностай і ласка.       у  лисиць і білок  шубка стає  густішою і теплішою. з таким хутром жодні морози не страшні.