Особенности береговой линии греции и что она позволяла?

Греция располагается не только на материковой части европы, к ней также относятся множество островов, расположенных в эгейском, средиземном и ионическом морях. особенность положения греции заключается в том, что она омывается этими тремя морями с востока, юга и запада, в соответствии с чем береговая линия длинная (4100 км - без учёта островов). площадь страны около 132 000 кв.км, а площадь островов - около 25 000 кв.км.что касается соседей страны - это македония, албания и болгария на севере и турция на юге. соседство греции выгодно и издавна обеспечивало процветание и успешную торговую деятельность страны. по сути, греция располагается на пересечении крупнейших торговых путей. немаловажным фактором, также отличные возможности, отличающим выгодное положение греции, считается наличие огромного количества удобных естественных заливов и бухт, позволяющих кораблям свободно приставать к берегам. как уже отмечалось, греция включает в свой состав огромное количество островов. следует отметить крупнейшие из них: всемирно известный крит, икария, лемнос, родос, часть островов северной спорады и киклады, самос, лесбос и др.

кінець xviii — початок xix ст. — вкрай несприятливий період в історії українського народу, позначений цілковитим підкоренням україни. більша її частина перетворилася на колонію російської імперії. проте й за таких обставин українці, спираючись на самобутню тисячолітню культуру й такі ж давні традиції власної держави, долали потужні асиміляторські заходи імперії, залишаючись окремим народом і мріючи про відновлення автономної, а то й незалежної української козацької держави. не випадково масово переписувалися й вивчалися козацькі літописи, в яких розповідалося як про часи київської держави, так і гетьманщини та січі. в народних масах пам'ять про козацьку славу дбайливо зберігали мандрівні музиканти-співаки — кобзарі й бандуристи. найвидатнішим кобзарем xix ст. був остап вересай. своєрідним предтечею національного відродження став видатний мислитель григорій сковорода (1722—1794), який проголосив, що «свобода — це найдорожчий скарб» і славив гетьмана богдана хмельницького. чинилися й дієвіші кроки. ще на початку 60-х pp. xviii ст. козацька старшина збирала петиції з метою зміцнити автономію гетьманщини. коли у 1767 р. катерина ii про око скликала «уложенну комісію», котра мала б встановити нові закони у державі, й запропонувала надсилати відповідні пропозиції («накази») різних станів (крім кріпаків), це знайшло широкий відгук в українському суспільстві. люди повірили облудним обіцянкам цариці й зайнялися розробкою пропозицій для майбутньої реформи. у прилуцькому полку було чітко висловлене бажання провести вибори нового гетьмана. представники ніжинського полку висловили бажання відновити гетьманщину як автономну державу. тоді генерал-губернатор п. рум'янцев звелів скасувати вибори у ніжинському полку, заарештувати депутатів і віддати під суд за «державну зраду». одинадцять осіб було засуджено тоді до смертної кари. їх потім помилували, але стало ясно, що думки про відродження гетьманщини є небезпечними. на засіданнях комісії, яка зібралася в москві у 1767 p., деякі автономістичні ідеї висловив григорій полетика, але того ж року катерина ii припинила діяльність комісії раз і назавжди. настала «мертва доба» в історії українства, коли панівні верстви українського суспільства перейшли на вірнопідданську службу російській імперії, відмовились не тільки від прагнення до української незалежної держави, а й взагалі від всього українського (мови, культури, традицій тощо), поступово русифікувались. за це верхівка українського суспільства отримувала право на спадкове дворянство і збереження визиску кріпаків.