Добрі і погані характеристики скруджу

у творі чарльза діккенса "різдвяна пісня у прозі" ми познайомилися з головним персонажем скруджем. це непривабливий тип людини. "скрудж був справжній жмикрут: він умів міцно схопити людину, як кліщами, придушити, скрутити, згребти". він був жадібний, твердий і гострий, як камінь, потайний і схожий на слимака. погляд у скруджа був такий холодний, що від нього можна було замерзнути. чи страшні для нас сніг, град, ураган? так. але й вони часом змінюються, а скрудж ніколи не змінювався. навіть собаки сліпців боялися його поганого ока. одним словом, це була дуже погана людина. чарльз діккенс описав його з самого початку так, щоб зразу дати зрозуміти, що нічого гарного у скруджеві не було. але привид марлея і три духи вирішили врятувати скруджа й йому змінитися. він побачив себе малим і самотнім, побачив свою ласкаву сестру й родину боба. а ще побачив свою смерть і зрозумів, що ніхто про нього не може сказати нічого доброго. тому вирішив змінитися. тепер скрудж став щедрим і веселим. він зрозумів, що гарні справи й добре серце набагато важливіші за скупість і грубість.

мені здається, що такі люди, як колишній скрудж, є і тепер. я їм співчуваю. це нещасні люди. і я всім бажаю бути щасливими й щедрими. треба мати добре серце, посміхатися людям, тоді всім буде веселіше і світліше