Односкладним э речення в рядку: а. добре им'я - найкраще багатсьво б. променi як вiï сонячних очей в. лiкарськi рослини заготовляють влiтку г. з вiтром весняним сосна розмовляэ

з давніх-давен український народ шанував свята. але з особливою надією і любов’ю чекали люди великодні свята. саме з них починається справжня весна, буйноквіт природи. саме на це свято всі бабусі і мами печуть паски і роблять крашанки. змалечку нетерпляче чекаю щороку різдва і великодня, як найголовніших, найвеселіших свят. мені подобається спостерігати, як народжується свято, як випікають паски. запашні, духмяні, вони так і зачаровують своєю красою. починають пекти їх у чистий четвер. у хаті повинно бути прибрано, вимито, рушники випрані, накрохмалені, стіни побілені. як тільки мама виставляє на стіл борошно, масло, яйця, родзинки, ваніль, до хати заходить святковий настрій. добра, гарна паска - гордість господині. є прикмета: славна паска - на добрий рік. ото вже чаклує мама над тістом! як добре вимісить, то’.пильнує, щоб не «втекло» з діжі. а поки паска підходить, під випічку готують круглі бляхи, змащують олією і виставляють на стільці, щоб були під рукою. у печі тим часом вогонь. досвідчені господині, котрі живуть у селі, знають, що найкраще пекти паску на вишневих дровах, тому й готують їх завжди заздалегідь.

коли тісто добре підійде, його у форми. кладуть не повну форму, а лише на третину, бо воно підростатиме. по-різному прикрашають паски, кожна господиня - по-своєму. мама завжди посипає їх тертим сиром з родзинками, кольоровим пшоном або змазує збитим з цукром білком. виробляють паски великі, менші й зовсім маленькі - для дітей, котрі з нетерпінням чекають того часу, коли мама запросить їх до хати подивитися на «великоднє диво». але не куштувати, бо їсти паску можна лише в неділю, після того, як посвятиться. у неділю, коли вся сім’я сідає до столу, мама розрізає велику свячену паску нам на здоров’я та радість. я , що всі дівчата й хлопці люблять великодні свята і з задоволенням куштують смачну духмяну паску.