Сообщение: "реформы в латинской америке в конце 19 века начале 20 века".

Вконце 19 века, в целом ряде стран лат. америки (куба, пуерто-рико, и другие), велась активная борьба с испанскими колонизаторами. эта борьба была своевременно и ловко подхвачена сша, которые использовав предлог (взрыв корабля в бухте гаваны на кубе), об'явили испании войну. в 1898 война была выйграна сша, а куба и пуэрто-рико фактически были захвачены сша и отняты у испании. это послужило выходу ряда стран региона из сферы влияния испании, однако они автоматически вошли в сферу влияния сша. началось формирование национал-реформистских режимов, в основном военных диктатур, целиком и полностью.поддерживаемых сша

Протягом майже всього періоду своєї історії український народ не мав єдиної усталеної назви.  Поряд із загальнонародними назвами часто ідентифікація обмежувалася релігійною або регіональною належністю. У цьому немає нічого специфічно українського, адже така сама ситуація з назвами багатьох народів, зокрема, народів Європи.

В джерелах трапляються різні варіанти називання вихідців з України. Переважно, це  етноніми, похідні від слова Русь: руси, русини, рускі і т.п. В австрійській Галичині найдовше затрималася назва русини та її латинізована форма “рутени” (Rutheni). В Середньовіччі русинів-українців часом називали “роксоланами”. Вже у XVIII столітті в Російській імперії набувають поширення назви “малоросіяни” та “малороси”. Поряд з цим вживалися назви “славено-роси“, “южнороси” та ін.

Объяснение : це  як найменше що могла написати.