Выписать имена и долженность дворни из рассказа муму

Років зо три тому містер гуллівер, утомившись від напливу цікавих, що приходили до нього в редріфі, купив невеличку ділянку землі та затишний домочок поблизу ньюарка в ноттінгемшірі, на своїй батьківщині, де живе й тепер - відлюдно, але вельми шанований сусі. мій батько мав невеликий маєток у ноттінгемшірі; я був третій з п'ятьох його синів. на чотирнадцятому році мене віддали до коледжу еманюеля в кембріджі, де я пробув три роки і вчився дуже старанно, однак витрати на моє утримання були для батька, чоловіка небагатого (хоч одержував я не бозна-скільки), завеликим тягарем; тому через три роки мені довелося піти в науку до видатного лондонського хірурга містера джеймса бетса, у якого я вчився чотири роки. час від часу батько надсилав мені трохи грошей, і я витрачав їх на вивчення навігації та інших галузей , корисних для тих, хто збирається подорожувати, бо завжди думав, що рано чи пізно мені випаде така доля. покинувши містера бетса, я повернувся додому і дістав від батька, дядька джона та декого з родичів сорок фунтів стерлінгів, та ще й обіцянку надсилати мені тридцять фунтів щороку, щоб я міг прожити в лейдені. там протягом двох років і семи місяців я вивчав медицину, знаючи, що вона стане мені в пригоді під час довгих подорожей. я найняв частину невеликого будинку в олд-джурі і, за порадою друзів, одружився з мері бертон - другою дочкою містера едмонда бертона, власника панчішної крамниці на ньюгет-стріт, діставши за нею чотириста фунтів посагу. на мені лежить обов'язок захистити честь однієї високоповажної леді, яка безневинно постраждала через мене. канцлерові скарбниці спало на думку приревнувати до мене свою дружину, бо якісь злі язики наплели йому, ніби її ясновельможність до нестями закохалась у мою особу; при дворі навіть поширилася скандальна поголоска, ніби одного разу вона таємно приїздила до мене. я урочисто заявляю, що все це - найпідліша брехня, єдиним приводом до якої стали невинні знаки щирої приязні, якими її ясновельможність обдаровувала мене.  приречений вдачею своєю та долею на діяльне неспокійне замолоду я трохи вчився грати на спінеті.