Продолжение к произведению " климко"

Прокинувся з головним болем. у нього дуже болiло у вiн зрозумi, що вiн у домi, який дуже гарно знае. спочатку вiн дивився тiльки у стелю, вiд болю. коли йому стало краще вiн повернув голову у сторону, i побачив свого найкращого товарища-зульфата, який сидiв за столом,  спиною до хлопчини. климковi стало дуже добре,побачивши свого найкращого друга цiлим i неушкодженим. набравшись сил климко гукнув зульфату: - ты спиш?                                                                                                           зульфат повернувся до климка, i як закричить: - клим! га клим! вiйна закiнчилася! чуешь! закiнчилася! ми перемогли! i ти живий!                             коли климко почув це, став веселим, у нього пройшов весь бiль, йому захотiлося кричати вiд радостi. коли хлопцi вийшли з дому, побачили наталю миколаiвну, яка вiдразу пiдбiгла до климка, i загонула його до себе. пiсля цього клим поiхав до тiтки марини, радий, щасливий, що всi його випробування закiнчились.         написала по быстрому. может пойдет) удачи)

батьки михайлика продали корову, щоб хлопчик пішов до школи.