Напишіть твір мініатюру "скрипка серце звеселяє" використовуючи слова в переносному значенні

Скрипка дарує мені задоволення, лиє мені на душу чудодійний , що надихає мене на нові звершення. скрипка - це чврівний інструмент, який любить спокій, увагу та акуратність в поводженні. адже коли скрипочку занедбати, вона образиться і не буде дарувати нам такі гарні чарівні звуки, від яких душа захопливо зітхає, милуючись.

Головними героями більшості творів відомого американського письменника д. лондона є мужні люди, які приваблюють нас своєю сміливістю, рішучістю і силою духу. за своє життя він зустрічав багато таких людей серед моряків, золотошукачів і представників інших професій, в яких саме такі якості завжди були найголовнішими. у той же час письменник мав змогу спостерігати, як люди, сильні фізично і морально, прибувши на аляску, поступово втрачали кращі людські якості, забували про людські обов’язки щодо друзів, про взає та турботу про оточуючих. і все це відбувалося тому, що вони засліплювалися жагою збагачення, жагою стати найсильнішими за рахунок золота, а не за рахунок справжніх людських якостей. саме з цієї причини д. лондон і створив оповідання під назвою «жага до життя», в якому головним героєм стала людина, яка зрозуміла, що не золото та багатство головне в нашому житті. автор у цьому оповіданні навіть імені не надає своєму героєві, бо на його місці може бути-будь хто, будь-хто може зрозуміти, що головними цінностями у нашому житті є не гроші, а справжні людські якості – дружба, взає і турбота про інших. тому й називає письменник головного героя просто людиною, але людиною з великої літери. і це достатньо символічно, тому що ця людина у всіх випробуваннях на своєму життєвому шляху на втрачає людського обличчя. головний герой оповідання завжди поводиться у відповідності з нормами моралі, і це на відміну від іншого персонажу, очі якого засліплені блиском золота, а душа якого затьмарена жагою до збагачення. ім’я цього персонажу у творі д. лондона «жага до життя» – білл. протиставлення двох чоловіків дає нам змогу краще зрозуміти, хто з них обрав дійсно правильний шлях. за сюжетом оповідання білл зраджує свого напарника і залишає його без підтримки у складній, навіть небезпечній ситуації. його товариш ледве тягає ноги, кульгає, одну з ніг він підвернув. але для білла головне – це золото, він не може його кинути, бо жага до збагачення переважила в цій людині всі інші почуття, навіть інстинкт самозбереження. а той, хто залишився справжньою людиною, йде по слі білла і спостерігає все, що відбувається з його недавнім товаришем. в решті-решт людина бачить, що білл так і не кинув золота, саме тому він і загинув. це досить гіркий урок для інших. перш за все це трапилося тому, що білл втратив людські почуття і бачив перед собою лише блиск золота. він був надто жадібний, але чи потрібно тепер йому золото? та мертвим вже нічого не потрібно і не має ніякої користі бути майже багатою людиною і загинути. краще вижити, навіть відмовившись від мішка з цим презренним металом. людина це розуміє і залишає золото, яке в тих обставинах було лише зайвим у дорозі тягарем. відчуваючи надзвичайний голод, людина все ж-таки залишає останки білла, по-людськи ставиться до нього і до мертвого, навіть після того, як білл його зрадив. зібравши усі сили, що залишилися, людина бореться із хворим вовком і перемагає його у жорстокому нерівному двобою. перемагає людина і страшний холод аляски. не дає вона смертельним золотим блиском занапастити свою душу. перемагає, бо у всіх випробуваннях залишається сильнішою. залишається сильнішою не завдяки багатству, а завдяки тому, що у найскладніших ситуаціях не втрачає людські цінності и завжди залишається людиною з великої літери.