Растительность экваториального леса

Гигантские фикусы и пальмы. маленькие бананы и древовидные папортники. на больших деревьях проростают лианы и орхидеи. также мхи, лишайники  (это основное)

Злагоджена життєдіяльність представників різних національностей неможлива без шанобливого ставлення і поваги кожного народу до іншого. це стосується як українців, так і національних меншин, які є жителями однієї держави - україни. важлива роль у збереженні міжетнічної злагоди в усіх регіонах україни належить створенню державою сприятливих умов для національно-культурного розвитку як національних меншин в україні, так і українців, які проживають у країнах близького і далекого зарубіжжя. ці питання повинні бути предметом розвитку міждержавних відносин і вирішуватися на користь народів усіх країн. взаємозв'язок і взаємодія між населенням і розвитком господарства - процес історичний. він змінюється і ускладнюється протягом усього історичного розвитку людства. на початку розвитку суспільства населення забезпечувало свою життєдіяльність за рахунок дарів природи, а також за та мисливства. на наступних етапах розвитку тип господарства змінився, і замість присвоєння природних засобів існування треба було розвивати відтворювальне господарство. спочатку це було землеробство і тваринництво. розвиток цих галузей викликав необхідність виробництва певних засобів праці, що до виникнення нового прошарку людей - ремісників. виробництво засобів праці і спеціалізація регіонів на виробництві різних продуктів відповідно до наявних природних умов і ресурсів зумовили розвиток торгівлі як наступного сектора господарювання. зазначені вище сектори господарювання характеризують початковий етап розвитку суспільства. в наступні періоди історичного розвитку людство значно ускладнило суспільні відносини. воно пройшло стадії від доіндустріального суспільства до індустріального та постіндустріального. сьогодні домінує інформаційна стадія розвитку суспільства, коли наука і розробка нових технологій стають основними сферами діяльності людей. таким чином, людина є, з одного боку, активною продуктивною силою, що своєю трудовою діяльністю забезпечує виробництво матеріальних засобів свого існування та надання необхідних їй послуг, а з іншого, - вона є. споживачем продуктів праці, які забезпечують її життєдіяльність. як бачимо, населення і економіка являють собою певну єдність: людські потреби зумовлюють появу нових виробництв та послуг, а останні, в свою чергу, впливають відповідним чином на людей. виходячи з того, що людина є основним творцем суспільного багатства, можна стверджувати, що чисельність населення та кваліфікація його працездатної частини є фактором, який обумовлює можливості економічного розвитку. зайнята в суспільному виробництві частина населення є найбільш активною продуктивною силою суспільства, бо саме вона бере активну участь у створенні матеріальних цінностей. частина матеріальних цінностей іде на споживання, а частина - на розвиток виробництва. але розвиток виробництва не є самоціллю, його роль полягає у тому, щоб забезпечити потреби суспільства, підняти життєвий рівень населення. таким чином, зміни в чисельності населення позначаються як на споживчому попиті в цілому, так і на його структурі. населення виступає одночасно і як споживач, і як виробник матеріальних благ та послуг. населення не існує поза економікою, як і економіка не функціонуватиме без населення. при плануванні розвитку і розміщення виробництва та окремих галузей народного господарства практичне значення мають чисельність наявних трудових ресурсів та джерела їх поповнення. але для ефективного функціонування народного господарства з постійним зростанням продуктивності праці недостатньо кількісного виміру трудових ресурсів. не менш важливим є їх якісна характеристика: рівень освіти, професійно-кваліфікаційна підготовка, фізичний стан та ін. для функціонування різних галузей народного господарства потрібні трудові ресурси лише певної якості, в тому числі і певної статі. існує цілий ряд галузей, де більш доцільним є використання праці чоловіків, а в інших - переважно жінок. але тісний зв'язок населення з економікою має місце не лише на стадії виробництва. не менш тісним є їх зв'язок і на стадії споживання. тут насамперед слід звернути увагу на те, що демографічна структура населення впливає на масштаби виробництва, структуру і якість товарів, призначених для споживання. споживання як важлива форма людської життєдіяльності також має різноманітний вплив на структуру, функціонування і розміщення всіх галузей народного господарства. основні характеристики відтворення населення впливають в першу чергу на розміщення і рівень розвитку тих галузей, які виробляють продукцію щоденного попиту, і насамперед продукти харчування. потреби людей обумовлюють і розвиток галузей соціальної інфраструктури та сфери послуг.