Слова у яких після б,п,в,м,ф перед я,ю,є,ї апостроф не пишеться

1) коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякнути, мавпячий,свято, тьмяний, цвях ( але: верб"я, торф"яний,черв"як) 2)коли ря , рю ,рє означають сполучення м"якого р із наступними а, у, е: буряк, буряний, крякати, рябий,ряд,крюк, рєпін.

місто на камені.

є на поділлі місцина, подібної до якої не знайдеш у цілій країні. тут стоїть на кам’яному півострові древнє місто кам’янець-подільський.  

цей важливий оборонний вузол на шляху зі східної європи до уходив до складу кількох держав: монголо-татарської орди, великого князівства литовського, польської корони, туреччини, росії; та срср. але місто по духу завжди залишалося українським.

у створенні неповторного обличчя кам’янця   взяли участь представники різних народів. але найбільшими складовими в культурі кам’янця були українська та польська, адже місто виросло на межі заселення двох народів.  

за польщі кам’янець був місцем ув’язнення багатьох українських патріотів. у фортеці тримали незламного устима кармелюка. з цим епізодом в історії міста пов’язана цікава місцева легенда.

кажуть, коли кармелюка везли до фортеці, його побачила молоденька польська панночка. закохавшись у мужнього красеня, вона почала шукати спосіб визволити його з неволі. піднявшись одного дня на 40-метровий мінарет, прибудований турками до петропавлівського собору, панянка вистрілила з лука в те вікно папської вежі, де мав знаходитися в’язень.   до стріли, крім записки, було прикріплено згорнуту в кульку довгу і міцну турецьку шаль.  

кажуть, що кармелюк втік з фортеці   завдяки цьому    

кілька днів пробув у кам’янці в 1846 році тарас шевченко, мандруючи україною за завданням археографічної комісії.  

майже вісім місяців у часи визвольних змагань   кам’янець був тимчасовою столицею української народної республіки.  

так дивно відобразилася на долі маленького містечка на поділлі вся історія україни.   кам’янець-подільський залишається в пам’яті як символ українського духу, що протягом століть гартувався вогнем і мечем.