1. історичний портрет п. сагайдачного та п. могили 2. коли і я за яких обставин відновилась українська православна ієрархія? 3. як берестейська церковна унія вплинула на подальшй стан церковного життя? будь ласка іть, хоча б одне, дякую

2та 3. церковний собор в бересті 1596 року офіційно проголосив про розірвання стосунків з константинопольським патріархатом та об'єднанням з апостольською столицею, за умов підлеглості папі римському, визнанням основних католицьких догм та збереженням православної обрядовості. це мало б бути об'єднанням християн після розколу (1054 р.) та можливість мати рівні права з католиками в речі посполитій. тісніше зв'язати українців з білорусами та поляками та від'єднатись від москви.

внаслідок укладення унії те православне духовенство, яке визнало її рішення, було зрівняне в правах з католицьким, звільнялося від сплати податків та виконання інших повинностей. єпископам були обіцяні місця у сенаті речі посполитої, але ця обіцянка не була виконана урядом. шляхта  та міщани, що прийняли унію, також урівнювались у правах з католиками латинського обряду і одержали право займати посади у державних та міських урядах речі посполитої.

одразу ж після берестейського собору з восьми єпархій київської митрополії унію прийняли шість: київська, володимир-волинська, турово-пінська, луцька, холмська та полоцька. перемишльська та львівська єпархії прийняли її згодом – відповідно у 1692  та 1700  рр. у результаті берестейської унії митрополит м.  рогоза, який перейшов був на її боці, оголосив київську митрополію унійною. з 1596  до 1620-х рр. (офіційно до 1633  р.) у києві існувала лише уніатська митрополія.

у силу протиріч, від початку закладених при підготовці і укладенні унії 1596  р., вона не знайшла широкої підтримки в українському суспільстві. одразу ж після берестейської унії почалося протистояння між її прихильниками і противниками. крім духовенства і братств, до боротьби долучилося козацтво. церква поділилася на два табори: ієрархія, частина духівництва, частина шляхти й міщанства прийняли унію. польський уряд не виконав своїх обіцянок уніатам і не зрівняв у правах їх духівництва з римо-католицьким, бо поляки-католики, крім короля, майже не співчували унії, яка перешкоджала подальшій латинізації і полонізації українців. у 1629  р. в києві скликано церковний собор з метою примирити прихильників православної і уніатської (греко-католицької) церков в україні. представником короля сиґізмунда iii вази на ньому був православний маґнат кисіль, відомий як захисник православної віри, що підтримував контакти і з кліром греко-католицької церкви. у січні 1633  р. польським сеймом затверджено державно-політичний акт, виданий королем владиславом iv вазою, що узаконював існування православної церкви в україні. на провінційних сеймиках в україні обговорювалося питання про необхідність повернення православним віруючим їхніх прав та власності, яких вони були позбавлені після укладення берестейської унії. так, на сеймику в прилуках запорозькі козаки склали для своїх делегатів інструкцію, в якій вимагали позитивного вирішення на сеймі питання про відновлення прав православної церкви. утиски щодо православної церкви стали однією з причин козацьких повстань аж до їх переростання у війну під проводом б.  хмельницького. натомість православ’я стало їх ідеологічним забарвленням. тим не менше, релігійне протистояння після берестейської унії не лише розколювало українське суспільство, а й пожвавило культурно-національний рух, інтелектуальне життя, книгодрукування тощо. незважаючи на певний опір православних кіл, зокрема деяких православних маґнатів, шляхти, братств і козацтва, до 1623  р. понад 1,8  млн. українців і білорусів прийняло церковну унію.

А) знания и информация из различных источников, которые мы видим