Чого навчає вірш в.підпалого 'бачиш між трав зелених'

у поемі вергілія йдеться про те, як у героїчних походах, морських пригодах з волі богів троянці здобували землі латинян, а еней — син богині венери і смертного анхіса — створив царство, що пізніше стало римською державою. такий міф про божественне походження царів був вигідний римським імператорам, бо підкреслював їх право на незмінну родову владу. боги у поемі вергілія всесильні і керують долею людства. котляревський, навпаки, наділив богів та імператорів людськими , такими як: хабарництво, пияцтво, заздрощі та зрадливість і т. ін. наприклад, бог вітрів еол — бахур, нептун — хабарник, зевс — п'яниця, венера — «шльоха», цірцея — «дуже злая до людей», цар латин — «скупиндя». героїчну поему письменник перетворює на комічну, а драматичні ситуації — на кумедні. наприклад, юнона у вергілія — велична богиня, дружина зевсе, у котляревського вона — лише мстива жінка, «суча дочка».  не оминув своєю увагою ловт і представників офіцерства, бундючних і пихатих, жорстоких у ставленні до солдат. яскравим представником цього прошарку суспільства у поемі є князьок турн.