Внешняя политика в период процветания великобритании

в xxi в. великобритания вступила, как самая высокоразвитая индустриальная европейская страна. за последние 20 лет в были проведены широкие социально- преобразования: сокращен государственный сектор; снижены налоговые ставки с и юридических лиц; проведено дерегулирование (с одновременным снижением государственных расходов). ввп на душу населения в стране в 2006 г. достиг 31800 долларов. по запасам энергоресурсов занимает великобритания 1-е место в европе, являясь крупным производителем нефти и газа. развитие современной промышленности великобритании определяется уровнем развития высоких технологий. великобритания обладает в европе самым высоким научно-техническим потенциалом. расходы на научно-исследовательские работы составляют свыше 2% ввп в год, в том числе свыше 35% всех научно-исследовательских работ финансируется государством.

«эра маргарет тэтчер» (1979-1990) позволила вывести страну из затяжного структурного кризиса. были сокращены государственные расходы и уровень инфляции, поощрялось инвестирование и развитие среднего и мелкого предпринимательства. была осуществлена широкая приватизация предприятий государственного сектора, в общей сумме на 35 млрд.ф.стер., в результате чего его доля снизилась с 10% до 6,5% внп. резкий рост числа акционеров и акционерного капитала к тому, что в начале 1990-х гг. великобритания заняла второе место в мире по числу акционеров после сша. формирование «общества собственников» в стране сопровождалось реформой жилищного хозяйства, системы медицинского обслуживания и образования. эффективная политика социально- реформирования к стабилизации и быстрому повышению всех показателей.

 

Дани́ло романович — руський князь з династії рюриковичів, правительгалицько-волинського князівства. князь волинський (1211—1264),галицький (1211-1264), київський (1240). син князя романа ii великого здинастії рюриковичів.данило галицький народився 1201 р. у князівській родині. батько —великий галицько-волинський князьроман мстиславич, мати анна, засвідченням істориків, походила звельможного боярського родуволинського князівства. передчасна ізагадкова загибель романа великого(1205 р.) різко змінила ситуацію угалицько-волинсь-кому князівстві, зокрема й у княжій родині.після загибелі романа мстиславича розгорнулася жорстока й тривалаборотьба за владу між удільними князями, якою скористалися угорськіта польські феодали. зрештою тенденція до зміцнення галицько-волинського князівства перемогла тяжіння опозиційного боярства доподілу земель. у 1234 р. син романа великого данило (волинський князьз 1221 р.) був проголошений князем галицьким і таким чином відродивоб'єднану державу-«отчину» свого батька.данило успішно воював з польськими, литовськими і ятвязькимикнязями, зміцнював західні рубежі князівства. 1237 р. завдав нищівноїпоразки хрестоносцям, що були волинське місто дорогичин. вінактивно втручався у велику міжнародну політику, брав участь у боротьбі заавстрійський трон, на який йому вдалося на короткий час посадити свогосина романа, одруженого з сестрою австрійського герцога фрідріха iiбабенберга гертрудою. данило галицький здійснив походи на чехію тасілезію. так далеко на захід не заходив жоден з давньоруських князів.дипломатичним данила сприяли й династичні шлюби його синів —лева, одруженого з констанцією, дочкою угорського короля бели iv, ташварна, одруженого з дочкою литовського князя міндовга. дочка данилапереяслава була віддана за мазовецького князя зємовита.з ініціативи данила було збудовано кілька нових міст, у тому числільвів (1256 названий на честь старшого сина — князя лева. у містахрозвивалися промисли, ремесла, торгівля. данило постійно піклувався пробудівництво фортець та оборонних споруд на території князівства, закладавзамки, церкви та монастирі, сприяв розвитку культури, дбав про освіту.посилення галицько-волинського князівства не могло не увагиправителів європейських держав, зокрема ватикану. наляканий нашестяммонголо-татар, папа римський інокентій iv готує хрестовий похід протиагресорів, питання про організацію якого обговорювалися на з'їздівселенського собору в ліоні (франція) 1245 р. цікаво, що на цьому з'їзді звідомостями про татар виступив київський митрополит русин петро.у 1264 р. король данило помер у холмі й був похований там успорудженій ним церкві богородиці. літописець тепло відгукнувся проданила у посмертній «похвалі»: «сей же король данило [був] княземдобрим, хоробрим і мудрим, який спорудив городи многі, і церкви поставив, іоздобив їх різноманітними прикрасами, і братолюбством він світився був ізбратом своїм васильком. сей же данило був другим по соломоні».в історії україни данило галицький залишив добру пам'ять якправитель, який відбудував і зміцнив державу у важкі часи .