Переказ на тему: повернення до львова

десь глибоко-глибоко в стародавньому дні,  обізвався твій голос, моє місто-любове,  твоє ніжне крило пролітає в мені.

в цьому нашому світі, у плинкім нощеденні,  в цьому нашому світі, де доля терпка,  моє місто-любове, нам з тобою священні  і світанок данила, і вечір франка.

доки сняться нам сни, доки сняться нам ріки  і марнота марнот по душі не снує,  моє місто-любове, дорогі нам навіки  ті, хто десь за тобою, ті, хто зараз тут є! ii

на маленькій планеті у великому лузі  сходить вечір на сине, на сизе й сумне.  на шовковому вальсі, на блакитному лузі  як давно і недавно ти любила мене.

як раптово в хвилини блакитношовкові, —  іще рух! іще крок! іще подих грози! —  зацвіли твої пальці першим цвітом любові,  зацвіли твої очі першим цвітом сльози…

відчорніли в саду переспілі пасльони,  ззимували сніги ув обійми ріки…  та порожні мовчать на цепах телефони,  та над ними порожні летять літаки…

на маленькій планеті у великому місті  сходить вечір на синє, на сизе й сумне.  на сивавих дощах в сполотнілому листі  як далеко-давно ти любила мене…