Стислий переказ про тараса григоровича шевченка на 5 клас

Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б сказати, що це легенда. то й повість починається, як починаються казки: "за широкими морями, за лісами дрімучими, ще й за горами кам’ був колись веселий край, заворожений злими людьми, заневолений двома неволями".  з 28 на 27 лютого старого стилю в селі моринцях на звенигородщині, в хаті кріпака пана енгельгардта, григорія шевченка, народився син тарас.  батько й мати на панщині, то й доглядала за малим тарасом старша сестра катерина, яка й сама ще була дитиною. хочеться їй самій ще з подругами погуляти, то посадить малого в ямку на вигоні, накаже не вилазити та й майне до гурту. згада про малого тільки тоді, як із поля покажеться череда. вітром летить до ямки, а воно сидить. як побачить катрю, з плачем викидає рученята. і картає себе катря, що покинула дитину саму на вулиці. ідуть вони за село виглядати маму й татка.  минають росте тільки зіп’явся на ноги, почалось дитяче бурлакування, бо батьки на панщині, брат десь пастушить, сестра нагороді і мандрує дитина то на леваду, то до ставу, то за сад на   сад темний, густий, бур’янами зарослий. невесела й хата шевченків зимою та восени — кривобока, стара, стіни повигинались, солома потемніла, потрухла, мохом узялась, дірки світять голими латами. а весною зацвіте садок , посіє катря квіти під вікнами, і суму мов не було. вперше по весні шевченкова родина розташувалась коло хати надворі вечеряти. але невесела та вечеря: зморений батько свариться, мати заклопотана, зажурена, дочка заплакана. зайшов звичаєм сусід погомоніти й дивується, що так пізно вечеря. то мати й розповіла про їх клопіт: тарас десь дівся. скрізь обшукали, та так і не знайшли. вирішили після вечері знов іти шукати. зарипіли десь вози; вдарила луною багатоголоса пісня. всі забули на деякий час про хлопця, заворушились – чумаки! – повиходили назустріч. аж тут катря побачила тараса. почали допитуватись, де був. хлопець і розповів, що заблукав у полі, стрів чумаків, вони посадили його на віз, дали батіг у руки та й додому. а як повкладала мати дітей спати, а сама з сусі сіла на призьбі, почав тарас тихим голосом розповідати брату та сестрі, що ходив туди. де сонце заходить, і бачив залізні стовпи, що небо підпирають. крадькома прислухалася мати:   —

Лопата   - о - о - о   6 букв, 6 звуків, 3 склади   (ло-па-та) сова   - о - о   4 букви, 4 звуки, 2 склади (со-ва) сорока   - о - о - о  6 букв, 6 звуків, 3 склади (со-ро-ка) банки   - о - - о 5 букв, 5 звуків, 2 склади (бан-ки)