Очем рассказ пропавшая грамота? на завтра !

«пропавшая грамота» –это четвёртая, заключительная повесть первой части «вечеров на хуторе близ диканьки». фома григорьевич, церковный дьяк из диканьки рассказывает, как его дед-казак - в молодости возил грамоту к самой царице от гетмана. по пути в столицу дед знакомится с запорожцем, продавшим душу чёрту. на следующую ночь, во время сна казаков, нечистая сила уносит запорожца в ад, прихватив с ним коня деда фомы григорьевича и его шапку, где зашита грамота. по данному ему совету, дед на следующую ночь идёт в тёмный лес, к реке, где черти за пригоршню золота ему попасть в пекло, на ведьм и дьяволов. дед просит там вернуть пропавшую грамоту. одна из ведьм в ответ предлагает ему три раза сыграть с ней в карты, в «дурака». если казак выиграет хоть раз, то получит грамоту назад; если нет – потеряет жизнь. дед проигрывает два раза, но на третий крестит карты – и остаётся в выигрыше. он выезжает из ада с пропавшей грамотой на дьявольском коне и потом благополучно доставляет её царице.

Тема потрапляння на безлюдний острів завжди залишалася досить цікавою для людини. кожен напевно уявляв себе в цій незвичайний ситуації, хоча, звичайно, опинитися в реальності на безлюдному острові не так-то просто, адже навіть під час авіакатастрофи шанс вижити вкрай малий. варто також відзначити, що тема ця піднімалася і в мистецтві, чого тільки коштує відомий твір «робінзон крузо». хвилює ця тема і телебачення, яке, наприклад, знімає шоу, де люди штучним чином поміщаються в умови незаселеного острова і нібито виживають там. що ж, все цей галас навколо цієї теми зацікавив і мене, я мимоволі уявив себе на безлюдному острові. як би там не було, проведення часу в таких умовах сильно залежить від компанії. якщо опинитися там не самому, а з кимось ще, виживати буде трохи простіше. у будь-якому випадку, незалежно від наявності компанії, доведеться зіткнутися з наступними проблемами: харчування, сон, безпека від диких тварин. варто відзначити, що, швидше за все, на острові живуть якісь тварини, і вони чимось харчуються. тому можна їсти або те ж, що й вони, або їх самих (для цього необхідно мати базові кулінарні навички). залежно від того, які тварини мешкають на острові, необхідно і вибирати місце для сну. якщо серед них немає хижаків, які вміють залазити на дерева, можна спробувати влаштувати собі місце для ночівлі на дереві. в іншому ж випадку можна спробувати вирити яму або пошукати якесь придатне місце для життя в печерах між скель. для оборони від хижаків можна використовувати підручні засоби або спеціально виготовлену зброю з гілок і дерева, але, звичайно, найкраще просто з ними не стикатися. коли всі побутові проблеми на острові вирішені, можна замислитися про життя і своє призначення в цьому світі, оскільки нічим іншим, крім цього і виживання, на острові займатися не можна. втім, якщо людина опинилася на ньому не на самоті, то їй буде набагато веселіше і цікавіше – потреба в спілкуванні для людини характерна і без нього вона може сильно змінитися психологічно. втім, підбиваючи підсумки, хотілося б ще раз засумніватися в тому, що потрапляння на безлюдний острів можливо, все-таки ймовірність цього мінімальна. крім того, необхідно відзначити і те, що, навіть якщо це і станеться, людина скоріше буде дуже швидко знайдена, адже територію всієї землі можна досить добре розгледіти з супутника