(твір на ролздуми садок вишневий коло хати)

тарас шевченко довгий час  перебував у казематі петропавлівської фортеці. допити, довгі самотні дні й ночі в камері. багато пережив, передумав поет за цей час. якби не поезія, ми про це ніколи б не дізналися. поетові пощастило дістати аркуш паперу і записати на ньому тринадцять віршів. справжнім шедевром серед них є поезія «садок вишневий коло хати». у ньому немає узвичаєних художніх засобів, ніяких барв. вечір в україні постає перед читачем у всій своїй красі. чудові картини природи, працю і побут селянської родини бачимо за зорових і слухових образів, створених поетом: сім’я вечеря коло хати, вечірня зіронька встає. дочка вечерять подає, а мати хоче научати, так соловейко не дає.

серед такої природи людині весело і спокійно. шевченко змалював дружну сім’ю, де панує взаємоповага, любов і гармонія. поезія викликає почуття гордості і захоплення красою природи. вірш написано у фольклорному стилі. він покладений на музику я. степовим, став народною піснею. вона легко запам’ятовується, так і хочеться зспівати:

"ти чого так запізнився, юначе? " - сказав старенький дідусь, глянувши на свого онука.

"мам, мам! " - закричав маленький хлопчик, - "коли я виросту, то буду вищим за всіх своїх друзів! "

стою і думаю: "навіщо втрачає літні чари сад? "

"от уже й осінь", - сказав богданко.

заходить сонце за ясний поріг, а я молю: "побудь іще хвилинку"

осінь сказала: "хіба це жорстоко? я пропоную вам тишу та спокій"

я привітавсь: "доброго дня! "