Твір на тeму які дива мeнe оточують

Багато з моїх однолітків вважають себе вже досить дорослими для того, щоб не вірити в чудеса. а я недавно зрозумів, що все не так просто. був холодний зимовий вечір. я повернувся зі школи додому. я зняв рюкзак, роздягнувся та поставив чайник, на ходу привітався з батьками та пішов включати комп'ютер. заваривши чай, я заглибився в спілкування з друзями. і довго б могло тривати спілкування, але щось насторожило мене. подумавши, я зрозумів, що мене насторожила неприродна тиша, що панувала в хаті. ніхто не бігав навколо, не питав, як справи в школі, не змушував робити уроки, не лаявся за марне просиджування часу в соціальних мережах та комп'ютерних іграх. тут я згадав, що батьки, коли я заходив на кухню, не звертаючи на мене уваги, застигли над чимось у кутку. вирішивши дізнатися, в чому справа, я встав з комп’ютерного місця та почув тоненький, жалібний стогін. я навіть не відразу визначив джерело. вийшовши на кухню, я побачив батьків, застиглих у кутку. а перед ними я побачив нашу кішку марусю, що лежала на підлозі на згорнутій вчетверо вовняній ковдрі. поруч на ковдрі виднілися мокрі плями. кішка лежала, прикривши очі та жалібно нявкала. спочатку я злякався та, схопившись за мамину руку, запитав: «мам, а що з нею? ». «не бійся», - відповіла мама , не обертаючись. «просто в нашої марусі скоро з'являться кошенята. дивись». мама обійняла мене за плечі та ми ще довго стояли разом і, не кажучи ані слова, спостерігали за народженням кошенят. ще довго після цього я перебував під враженням побаченого. а коли через кілька днів мама поклала мені в руки крихітного, ще сліпого кошеняту, я подумав: «ось же воно, маленьке диво, лежить у мене в руках». і тоді ввечері я теж бачив диво. чудо народження нового життя. і тоді я зрозумів, що дива існують, вони оточують нас, потрібно тільки озирнутися і придивитися уважніше до звичних на перший погляд речей. оригинал

Сочинения главная « классики « сочинение "ассоль и грей – мечтатели повести а. грина «алые паруса»" ассоль и грей – мечтатели повести а. грина «алые паруса» ассоль и грей являются главными героями повести а. грина «алые паруса». она девочка из бедной семьи, дочь кукольника, которая в раннем детстве потеряла мать. однажды человек рассказал ей о юноше на корабле с алыми парусами. ассоль искреннее поверила в эту легенду. она всякий раз уходила в мир фантазий и вымысла каждый раз, когда сталкивалась с реальностью суровых людей, которые считали еще деревенской дурочкой, смеялись над мечтами девушки и всяческими способами пытались вернуть ее в обывательскую реальность. и все ассоль повезло. она встретила человека, который разделил ее образ мыслей. им стал грей. герою повезло больше, чем простой девушке. грей тоже мечтатель, ему не чужда работа мысли, он может чувствовать. он вырос в богатой семье, где только поощрялись стремление молодого ума и сердца. ему, безусловно, было легче, ведь у него была поддержка родных. и с возрастом понимать ассоль перестал даже собственный отец, настаивающий на том, чтоб девушка взялась-таки за ум. когда же грей влюбляется в такую необычную, непонятную окружающим, но близкую его сердцу девушку, он счастлив исполнить ее мечту. повесть “алые паруса” прекрасна своим контекстом, верой в мечту, которая и объединила двух героев из разных социальных миров. именно общая склонность верить в лучшее позволила молодым людям объединиться перед обывательщиной окружающего мира. у них появилась общая цель и путеводная звезда по жизни.