Чому дік сент став 15-річним капітаном

Тому, що капітан гуль і іншій екіпаж китобойного судна " пілігрим" загинули в сутичці з китом, а перед цим капітан залишив діка сенда головним на кораблі і тому коли весь екіпаж загинув дік став капітаном судна.

Роман у віршах "маруся чурай" — твір панорамно-масштабний. з величезної кількості подій кипучого політичного і культурного життя україни xvii століття ліна костенко вихопила один маленький острівець — драму окремої особистості, а висвітлила трагедію цілого народу, показала болі сучасника і страх народу перед майбутнім. роман присвячений легендарній марусі чурай. показуючи життя українських міст і сіл часів богдана хмельницького, авторка створює широку галерею народних образів. роман виховує в читачів почуття любові до свого народу.  стародавнє місто полтава в романі постає як символ рідної землі, як місто відважних людей, що не пошкодують свого життя заради рідної землі та народу. вони мужньо боронять місто, самовіддано захищають свою честь, совість, мову і культуру. рідна земля з її трагічною долею стоїть за спинами героїв. історія народу україни переплетена із сюжетною лінією життя марусі. увесь твір перейнятий почуттям любові до рідної землі, яка постає перед нами не тільки діамантово-переливними малюнками пейзажів, а передусім строкатою мозаїкою людських доль (як історичних, так і вигаданих), що, взяті разом, становлять історію народу.  образ марусі чурай тісно пов'язаний із образом україни. серце марусі відкрите для кожної чесної людини, всі свої найсвітліші почуття вона висловлює у піснях. маруся виросла в сім'ї, де шанувалася любов до вітчизни, уболівали за щастя народу. маруся чиста серцем, швидка на розум, окрім того, наділена поетичним і музичним талантом. вона мудра і добре бачить людські вади, намагається зрозуміти і по змозі виправдати негідні вчинки людей, не бере на себе права осуджувати їх. у її образі втілено найкращі риси українських дівчат.  болить за вітчизну і палке серце івана іскри, що мчить до гетьмана зі звісткою про небезпеку, яка нависла над піснею рідного краю — над марусею чурай. добре розуміє і богдан хмельницький, що важить для держави народна пісня. тим паче зараз, як така розруха. тим паче зараз, при такій війні, — що є не вгашати духа.  як не співцями створені пісні?   без історичної пам'яті про боротьбу і подвиги предків любов до вітчизни всихає, як дерево без кореня. ліна костенко не обминає і чорних сторінок історії україни. пересторогою для нащадків звучать у романі згадки про байду вишневенького, наливайка, пашпока, чурая, що стали жертвами зради співвітчизників, які бездумно запрягли своїх онуків у ярмо неволі. народ у романі є і творцем історії, і безстороннім її суддею. на прикладах кращих його представників ми вчимося мужності, мудрості, любові до вітчизни, до свого народу, вчимося не допускати зради і несправедливості.  "маруся чурай" — це народне життя у строкатому його повнокров'ї. побут, звичаї, вірування — все дихає народністю, все живе. роман змальовує події нашої далекої історії, але цілком сучасний, бо в ньому порушено такі проблеми, які хвилюють нас і сьогодні. у нас виникає потреба рідній землі відродитися у красі й славі, а народові стати гідним і рівноправним серед інших народів.