Кому принадлежит кубанские земли в начале 18 века

Вначале 18 века усилилась имперская политика российского государства. это к окончательному закреплению за московией донских земель после разгрома булавинского восстания в 1708 году, которое фактически было обороной дона от захвата московскими войсками. уже на следующий год была разрушена запорожская сечь и изгнана за дунай. в исконно казачьих землях начала строить царские гарнизоны и крепости, где садили воевод для надзора за оставшимися казаками. земли всевеликого войска донского превратились в азовскую губернию.  следующим этапом имперской политики был захват земель по ту сторону кубани. для этой цели был сформирован кубанский корпус, штаб которого временно базировался в недавно построенной крепости дмитрия ростовского (совр. ростов-на-дону). полевой штаб располагался ближе к передовым позициям.  освоения кубани московией уходит в 1704 год, когда была подписана российско-турецкая конвенция, в которой говорилось: «азовскому городу даётся от кубанской стороны уезд, считая его от азова и кубани даже до окончания десяти часов езды конною». эта неопределенность в тексте конвенции к значительным разногласиям: конники проехали за десять часов реку ею и еще 5530 саженей, а турки за это время не доехали даже до реки 1350 саженей. вот тогда было решено установить границу в 1660 саженях южнее еи, где находилась гряда древних курганов.  договор в кучук-кайнардж 1774 года закрепил право владеть крепостью азов. после этого донской казачий гарнизон был заменён на , но мирное население в незначительном количестве осталось. немедленно была назначена губернская администрация в азов. губернатором стал генерал-поручик в.а.чертков, а обер-комендантом крепости – генерал-майор ливен. 

Богдан хмельницький народився у сім’ї українського шляхтича, що мав хутір під чигирином, під назвою суботів. навчався він у києві. згодом вирішив вступити до козацького війська, і через певний час спромігся проявити себе як відважного та виваженого лідера. ставши козацькою старшиною, богдан хмельницький багато боровся з турками. в нього були і перемоги, і поразки, але ця видатна постать назавжди змогла зайняти визначне місце в українській історії. згодом, під час чергової війни з туречиною, богдан хмельницький втратив батька, а сам потрапив у полон. там він провів два роки, під час яких вивчав місцеві мову та звичаї, що йому сильно у майбутньому. звільнившись від полону, хмельницький стає сотником війська козацького, і після цього пішла за ним слава, як суворого, але справедливого керівника. він мріяв захистити україну від всіх ворогів, і саме з цього він почав свою військову діяльність. саме богдан хмельницький очолив національно-визвольну війну проти шляхтичів, і отримував важливі перемоги. але розуміючи, що самостійно не зможе перемогти поляків, зробив фатальну помилку, через яку україна опинилася в трьохсотрічній залежності. богдан хмельницький підписав переяславську угоду. саме це стало початком кінця. та не зважаючи на це, він залишався вірним своїй державі, не мав корисливих думок та подвійних інтересів. отже, богдан хмельницький – це визначна постать в національній історії, яку шанують і по нині. цей славетний козак прославився своєю могутністю, незламністю, розумністю та силою духу. саме завдяки йому україна здобула багато важливих стратегічних перемог. ніщо не могло зупинити богдана хмельницького захистити свою країну. заради своєї батьківщини він ладен був покласти власне життя. саме тому богдан хмельницький увійшов в історію як видатна особа усіх часів.