Розповідь у нас гості українська мова 4 клас вашуленко м.с.

Одного разу увечері до нас у квартиру подзвонили. я кинувся до дверей, а за мною кіт маркіз. у дверях стояла тітка валя, мамина сестра, — вона приїхала до нас у гості з полтави. мама відразу заклопоталася на кухні, щоб пригостити гостю. тато став розпитувати тітку валю про новини, а я сів з ногами в крісло, на руки до мене стрибнув маркіз. «і для чого ви кота в квартирі тримаєте? — знизала плечима гостя. — скільки турбот з ним! » тато погладив кота і сказав: «це улюбленець усієї родини! у нього є свій куточок з килимком, є м'ячик. любить спати на дивані або на підвіконні, чомусь на газетах. а коли в квартирі буває прохолодно, забереться до нас у постіль і, згорнувшись клубочком, спить у ногах». «я вважаю, що котам не місце в квартирі, вони повинні бігати в дворі», — сердито заперечила тітка. мені здалося, що кіт прекрасно все зрозумів. напевне, він відчув ворожість гості. маркіз зістрибнув з моїх колін, вигнув спину і ніби знехотя, немов приймаючи якесь рішення, рушив до вхідних дверей. зупинився і занявкав. «льоша, випусти маркіза погуляти», — сказала мені мама. «і нехай не повертається, поки я тут», — крикнула тітка валя чи то в жарт, чи то всерйоз. але так воно й вийшло. маркіз не прийшов ні цього дня, ні наступного. ми затурбувалися. тато сказав мамі, що маркіз, напевно, образився на тітку валю.

"я кровинка твоя україно" україна, країна моя мила, ненька моя.я народилась і живу в україні. твої чисті, широко полі степи. я твоя одна надія. на красу, на все життя. я кровинка твоя україно