Расскройие предпосылки и значение введения христианства руси?

1) язычество приводило к изоляции руси от христианского мира европы, тормозило развитие международных связей и торговли;   2) яз-во мешало стабилизации и укреплению феодального строя на руси;   3) требовалась новая идеология, которая бы утверждению в стране новых отношений - господства и подчинения;   4) монотеизм христианской религии укреплял авторитет княжеской власти, способствовал единению руси;   5) христианство могло оправдать богатство одних и бедность других (утешало людей, попавших в зависимость от феодала, обещая им лучшую жизнь в ином мире) .  значение крещения:   1) церковь оказывала значительное воздействие на политическую жизнь, поддерживала усилия князей в борьбе за единство руси, стояла во главе патриотического движения (куликовская битва) ;   2) принятие христианства коренным образом изменило международное положение киевской руси, уравняло ее с остальными европейскими государствами, к установлению более тесных связей с соседними христианизированными странами;   3) принятие христианства способствовало широкому проникновению византийской культуры и искусства, повлияло на развитие ремесла: кладка каменных стен, возведение куполов, мозаика. иконопись, фресковая живопись возникли на руси христианству;   4) церковь способствовала распространению на руси письменности, появлению первых рукописных книг, летописных сводов и философских трактатов, при монастырях открывались школы, библиотеки;   5) христианство укрепляло моногамную семью, устраняло ряд жестоких, варварских обычаев: принесение пленных врагов в жертву языческим богам, убийство жен, рабынь, слуг на похоронах мужей и господ, что способствовало увеличению населения. 

Становище православної церкви в xvi столітті через те що україна перебували у складі католицькою польщі, влада якої поширювала, власне, католицтво за мереж колегій і друкарень, становище української православної церкви було вкрай складним. теж нелегкими були і зовнішні фактори для української православної церкви. в 1453 році константинополь був захоплений турками-османами, отже, була втрачена можливість впливати на православну церкву з боку візантії, що була теж православною. в 1589 році московський патріархат був визнаний константинопольським патріархатом, надання його главі титулу патріарха московського та всієї русі, що занепокоїло українських церковних діячів. з ці всі вище згадані аспектами все частіше підштовхували українських церковних діячів до об'єднання з римо-католицькою церквою, яке відбулося в 1596 році. проте почали формуватися національно-релігійні громадські об'єднання міщан при православних церквах, які називалися братствами. братчики, тобто члени об'єднання, розгорнули широку культурно-просвітницьку діяльність: створювалися бібліотеки, відкривалися друкарні та школи. також вони забезпечували храми книжками, іконами, свічками тощо. отже, не дивлячись на всі труднощі, які з'явилися перед українською православною церквою, її народ, тобто українці, змогли зберегти свою віру, несучи її крізь віки.