Нпишіть будь-ласка переказ до улюбленої казки

Курочка ряба у деда и бабы была курочка ряба. однажды она снесла им золотое яичко. они пробовали его разбить, но у них не получилось, а мышка пробежала, хвостиком махнула и разбила яичко. дед и баба начали плакать, а курочка сказала, что снесёт им не золотое яичко, а простое.

Моя любимая сказка - репка репка дед вырастил репку но не смог её вытащить. он позвал бабку но и с ней не вытащили. они позвали внучку но не смогли. они позвали жучку, но без результатов. они позвали кошку и всё равно не получилось. но когда им ещё мышка они вытащили её.

«герой нашого часу» - психологічний роман, тобто нове слово в російській літературі дев'ятнадцятого століття. це дійсно особливий твір для свого часу – він має воістину цікаву структуру: кавказька новела, подорожні нотатки, щоденник. але все-таки головна мета твору – розкриття образу незвичайної, на перший погляд, дивної людини – григорія печоріна. це і справді незвичайний, особливий чоловік. і читач це простежує протягом усього роману.хто ж такий печорін, в чому його головна трагедія, в чому полягають проблеми особистого щастя цього героя? ми бачимо героя з боку самих різних людей, і можемо таким чином скласти його психологічний портрет. у перших розділах роману можна побачити григорія печоріна очима максима максимовича – відставного офіцера, друга героя. «дивний був чоловік» - говорить він. та літній офіцер живе в іншому часі, в іншому світі і не може дати повної і об'єктивної характеристики. але вже на початку роману зі слів максима максимовича ми розуміємо, що це особлива людина. наступний етап розкриття образу – опис печоріна мандрівним офіцером. він ближче до нього і за віком, і за , і по колу спілкування, отже, він може краще може розкрити його внутрішній світ.офіцер помічає деякі особливості зовнішності печоріна, які напряму пов'язані з його характером. велика увага приділяється опису ходи, очей, рук, фігури. але погляд грає ключову роль. «його очі не сміялися, коли він сміявся – це ознака або злої вдачі, або всепоглинаючої печалі». і саме тут ми наближаємося до відповіді на питання: у чому полягають проблеми особистого щастя печоріна? найбільш повна відповідь представлена в частині роману, що ілюструє психологію світського суспільства – «княжна мері». написана вона у формі щоденника. і саме тому можна говорити про справжню щирість і непідробність розповіді, адже в щоденнику людина виражає почуття лише для себе, а собі, як відомо, брехати безглуздо. і тут печорін сам розповідає читачеві про свою трагедію. у тексті присутня велика кількість монологів, в яких сам герой аналізує свої вчинки, філософствує про своє призначення і внутрішній світ.головна проблема виявляється в тому, що печорін постійно звертається всередину себе, оцінює свій дії, слова, що сприяє відкриттю самому собі власних вад і недосконалостей. печорін каже: «у мене вроджена пристрасть ». він бореться з навколишнім світом. може здатися, що це зла і байдужа людина, але це аж ніяк не так. його внутрішній світ глибокий і ранимий. його мучить гіркота нерозуміння суспільством. «усі читали на моєму обличчі ознаки поганих » можливо, саме в цьому його головна трагедія.печорін глибоко відчував добро і зло, міг любити, але оточуючі його не розуміли, і кращі його якості були задушені. всі почуття були заховані в самих далеких куточках душі героя. він став «моральною калікою». і він сам пише, що половина душі його померла, а друга трохи жива. але жива ж! у печоріна ще живуть справжні почуття . але вони задушені. крім того, героя мучить нудьга і самотність. однак почуття пробиваються в цій людині, коли він біжить за вірою, він падає і плаче – значить він ще дійсно людина! але страждання – нестерпне випробування для нього. і можна помітити, що трагедія печоріна перегукується з трагедією пушкінського онєгіна – печорін не може знайти собі визнання в житті, наука йому нецікава, служба чином , основних проблем надбання особистого щастя для печоріна декілька: нерозуміння суспільства, відсутність самореалізації тощо. і суспільство не зрозуміло григорія печоріна. він думав, що призначений для більш високих цілей, але нерозуміння обернулося для нього трагедією – розбите життя розділило його душу на дві половини – темну і світлу.