Твір опис про софійський собор у художньому стилі

свою спадщину — київ — князь ярослав мудрий прикрасив не гірше від найяскравіших міст світу. дехто натякав князеві на його марнотратство: навіщо то золото? і навіщо церкву поставлено на пагорбі? але князь ярослав знав, що робив. нехай усі — і чужоземці і мандрівники, і друзі, та й вороги — одразу бачать, який багатий, красивий і могутній київ.

київський софійський обор дає нам уявлення про велич і красу архітектури київської русі. в усій європі жодна споруда її т. не могла зрівнятися з київським собором, завдовжки без виступів він 37 метрів, завширшки — 55. храм має п'ять нефів — поздовжніх коридорів, які на східному фасаді завершуються п'ятьма вівтарними напівкруглими виступами — , внутрішньою і зовнішньою галереями. із західного боку височать дві башти зі , що ведуть на другий поверх. вінчають собор тринадцять куполів, які поступово збільшуються від малих по краях до найбільшого центрального. купол і дах вкриті листовим свинцем.

архітектурі органічно відповідає розпис будівлі, який мав на меті звеличити державу. мозаїки і фрески суцільними килимами огортають стіни, склепіння і стовпи собору, серед яких височіє під куполом велична постать оранти. важко переоцінити художню вартість софійських мозаїк. вони, безумовно, є пам'ятниками мистецтва світового значення, що дійшли до нас у своїй первісній красі.

фрески софії збереглись менше, ніж мозаїка. багаторазові реставрації завдали багатьом картинам непоправної шкоди.

київська софія — справжня скарбниця давньоруської культури, невмируще джерело знань про далеке минулого нашого народу. нині — це всесвітньо відомий музей.

краса врятує світ

ми не можемо не милуватися тим, що оточує нас. це безмежне синє небо, яскраве сонечко, солов`їний спі у кожної людини це викликає тільки чисті емоції. ми не можемо не помічати цю красу, яка кожен день дарує нам радість.

    на мою думку, саме любов до неї може врятувати нас. тому що милуючись цією красою, людина дійсно починає розцвітати в душі. слухаючи спів пташок можна поринути у яскравий світ своєї фантазії. спостерігаючи за тим, як гарно цвіте вишня у саду, можна пережити світлі почуття, які дарує нам саме природа!

    розмірковуючи над цією темою я недаремно взяла за зразок саме красу природи, тому що ця краса незрівняється навіть із красою людини. якщо ми будемо берегти її, то тоді вона збереже і нас. тому недаремно говорять, що краса врятує світ!