Вопросы по евгению онегину, ! 1)расскажите о взаимоотношениях автора и онегина.почему пушкин сочувствует онегину,когда,как и от кого защищает? 2)какова роль автора в романе? какие отношения у него с персонажами,читателями? 3)какова роль авторских отступлений? проанализируйте одно из них.связано ли оно с сюжетом? каковы функции этого отступления в композиции главы? какое место в романе занимает описание природы?

1.    п риятельские отношения и не более. пушкин сам признаётся: "онегин, добрый мой приятель". много общего: общие знакомые, выбор книг, круг интересов, разочарованность в свете. есть и различие: в отношении к творчеству, природе, деревне.2.    в желании понять героя, проникнуть в его внутренний мир проявляется гуманизм автора, о котором говорил в. г. белинский в статьях о «евгении онегине» . не раз за­щищая героя от порицания толпы, пушкин пишет о том, что нельзя осуждать человека, не поняв его. он подчеркивает в онегине «роптанье вечное души» , то есть считает его натурой противоречивой и . таков и сам пушкин. в ли­рических отступлениях романа звучит то страсть, то разоча­рование, то нежность, то холодное презрение, то вера в буду­щее, то пессимизм. пушкин выступает в защиту онегина именно тогда, когда герой совершает поступки, вызывающие недовольство и даже возмущение многих читателей.3.    на мой взгляд, в лирических отступлениях пушкин подчеркивает духовную близость себя и главного героя произведения: «онегин – добрый мой приятель», «татьяна милый идеал». размышления автора – в первую очередь внесюжетный элемент, с которого повествователь обращается к читателю со страниц книги, при этом определенные идеи высказываются непосредственно, а не от лица какого-нибудь персонажа.  я считаю, лирические отступления как бы образ самого пушкина – человека умного, любящего, гуманного. это и послужило поводом белинскому сказать: «онегин» - самое задушевное произведение пушкина, самое любимое дитя его фантазии, здесь вся жизнь, вся душа, вся любовь его; здесь его чувства, понятия, идеалы». в лирических отступлениях поэт поднимает насущные проблемы его современности, а также обращается к вечным, человеческим вопросам. чаще всего это связано с любовью, реже - с современным  обществом, романтическими героями.

Кажуть, що доля кожної людини написана ще до її народження. І зростаючи, людина живе як по сценарію, не маючи змоги щось змінити в своєму житті. Але я вважаю, що кожен сам майстер свого майбутнього.

Не можна сліпо довіряти всьому і пливти за течією. Навіть сама слаба людина здатна на великий подвиг. Потрібно лише знайти в собі сили та спробувати нарешті зробити те, про що давно мріяв. Я знаю багатьох, хто просто склавши руки, чекає подарунків від долі. Але й у неї є свої улюбленці. Це ті, хто кожен день працюють над собою і не дозволяють розпоряджатися своїм життям.

А часом, трапляється так, що зовсім незнайомий чоловік може змінити вашу долю. Випадково зустрівшись в парку, кафе, біля зупинки чи навіть просто на вулиці, людина може дати просту пораду, яка виявиться доленосною. Прислухайтеся до доречних порад та ввічливої критики. Та найкраще зможуть до рідні люди, адже найближче оточення відіграє важливу роль в формуванні майбутнього. Хто як не сім'я зможе зрозуміти та підтримати в будь-якій ситуації.

Майбутнє може змінюватися кожної мить, але це не значить що воно зміниться в гірший бік. Це значить, що кожну хвилину ми самі можемо внести зміни в велику книгу людських життів. Не має значення ким ми народилися, важливо те, ким ми станемо в майбутньому. Наша доля в наших руках. Щоденна праця над собою дозволить стати тим, ким мрієш. Головне не сумніватися в собі та своїх силах. Розумно оцінювати себе і намагатися кожен день змінюватися на краще. А ще в наш час важливо вірити в добро і пам'ятати, що ми самі творці свого щастя.