Написати ,чого навчає нас твір гобсек.

Оноре де відображає у своїх романах дуже неоднозначних героїв, про яких не можна сказати чітко негативні вони чи позитивні. одним з таких суперечливих героїв є гобсек. з самого початку твору гобсек постає перед нами невідомим, загадковим. він не любив веселощі, сидів вдома, плетучи павутину з золота та срібла. цей герой любить владу, його можна назвати безсердечним, але водночас він дуже розумний. ми бачимо у ньому філософа – він намагається розгадати людську сутність, передбачає людські вчинки. найбільшим володарем людського світу гобсек вважає золото. можна сказати, що герой був хворий цим – він марив золотом і грошима, його метою у житті було збагачення. в образі цього героя ми бачимо абсолютну владу грошей над людиною. скнара – це дійсно гобсек. його жадібність не знала меж – коли дервіль після смерті гобсека зайшов до його комори, то побачив там багато різних зіпсованих уже продуктів, купу рідкісних речей, що покрилися пилом. головний герой збирав це все протягом багатьох років і не продавав, бо був не згоден на ціну, яку йому пропонували. цим героєм заволоділо повністю прагнення наживи: він вважав, що якщо в нього є золото, тоді він зможе володіти тими, в кого його немає, щоб не володіли ним.

Маша попыталась умолить верейского отказаться от брака с ней, объяснив, что не чувствует к нему ни малейшей привязанности, просила защитить её «от власти родителя». князя же не интересовали чувства маши: «он о любви не хлопотал, довольный её безмолвным согласием», а получив письмо от маши, показал его троекурову. тот взбесился и ускорил свадьбу, как ни умоляла его маша пощадить её и не принуждать идти замуж: «я знаю лучше твоего, что нужно для твоего счастия. слезы тебе не ». тогда маша решилась на последнее средство: она пригрозила обратиться за к дубровскому, тогда троекуров запер её. теперь уже «участь разбойника казалась для неё раем в сравнении со жребием, ей уготовленным».)