;) образ руської землі в "слові про похід ігорів"

Образ руської землі в «слові про похід ігорів » — територія від новгорода до тмутаракані, від дунаю до волги. неосяжні землі автор ніби оглядає з висоти пташиного польоту, відчуває її як живий організм. образ руської землі «слово про похід ігорів» поняття «руська земля» вжито в «слові…» 20 разів. смисловий контекст його вживання у творі свідчить про те, що автор мав на увазі не тільки південну русь, а всю сукупність східнослов’янських земель, територію давньоруської народності, весь державний простір київської русі. згадуючи події в різних князівствах київської русі, письменник створює конкретно- чуттєвий образ руської землі, оживлює його яскравими картинками природи, хліборобської праці, згадками багатьох ічних назв. ми бачимо великі і малі річки, що течуть по неосяжних руських просторах (волга, дунай, донець, дніпро, сула, рось, немига, стучна), перед нами постають численні руські міста, серед яких особливо виділяється київ як єдиний центр руської землі, навколо якого повинні бути об’єднані всі руські сили для боротьби з підступними і жорстокими половцями. «русь земля для «слова…» — це, звичайно, не тільки «земля» у власному значенні цього вислову, не тільки руська природа, руські міста, це в першу чергу народ, що її населяє», — відзначає д. с. лихачов. авторові «слова…» дорога і мила руська земля, люди, які живуть на цій землі і створюють її могутність, хоч і зазнають багато зла і горя від князівських усобиць і половецьких нападів. він добре знав життя і прагнення простого люду, хліборобів-ратаїв і був виразником загальнонародних інтересів і поглядів. крім того, автор «слова…» задумується і над історичною долею руської землі. він охоплює події руського життя за півтораста років і веде свою розповідь, «свывая славы оба полы сего времени», тобто переходячи від сучасності до історії, зіставляючи минулий час з теперішнім, що є йому глибше і виразніше висловити основну ідею твору. отже, руська земля — основний художній образ «слова…». завдяки своєму широкому ідейно-художньому світогляду, автор зумів у цьому образі охопити і подати, по суті, всю велику русь як єдине ціле у просторі і часі. автор: j. g. (джей джи) у рубриці: 8 клас

ответ:

все оповідання "білий кінь шептало" можна вважати алегорією, зміст якої — зображення епохи тоталітарного режиму, яка знищувала у людей жагу до вільного життя.

в центрі оповідання — білий кінь. чому саме білий?

із слов’янської міфології дізнаємося, що у святковому ритуалі давніх слов’ян однією з емблем був білий кінь, що біжить по небу. наші предки шанували білого коня, якого вважали священним. він уособлював світанок. наші предки вірили в те, що колісницю сонця возять білі коні. на острові ругії колись стояв храм світовида. при цій святині жрець утримував білого коня, на якому було заборонено верхи їздити, бо це був священний кінь. досі зберігся звичай: переможець-полководець в’їжджає в місто через тріумфальну арку на білому коні. на сьогоднішній день існує вислів: "на білому коні в’їхати" — тобто з’явитися де-небудь як переможець, як людина, що досягла тріумфального успіху.

для зображення особи, яка пристосовується до обставин, зраджує саму себе, письменник використав образ білого коня. це — не випадковість: саме контраст сакрального змісту образу та його життя у творі працює на розкриття ідеї оповідання.

на такому самому контрасті побудовано і словосполучення "білий кінь шетало": поряд з гордим білим конем — ім’я, яке може належали лише боягузу та пристосуванцю. зрозуміло, що походить воно від слова шепіт, шептати, притишений, приглушений.

объяснение:

"білий кінь шептало" — одне з ранніх оповідань митця, написане в ті роки, коли після століть жорстокого цензурного контролю наше мистецтво загалом (не тільки література) вперше розвивається в умовах практично повної свободи. знято будь-які обмеження. за кілька років українська література переборола тематичну неповноту, з прози зник такий жанр, як виробничий роман. зникли й теми, які за радянських часів були досить популярними: вірність комуністичній ідеології, радянський патріотизм, соціалістичний спосіб життя і т. ін. натомість розвиваються злободенні проблеми сьогодення, морально-духовне відродження нашого суспільства, з'являються твори еротичної тематики; набуває нового змісту поняття "художність літературного твору". мистецька якість художніх творів розглядається як гармонійне поєднання змісту і форми. правдивість і глибина зображення життя практично зливаються в єдине поняття.