Порівняйте права , передачені в ст. 1 —2 декларації з правами, передбаченими в ст.з конституції україни: "людина, іі життя і здоровя, честь гідність, недотрканність і безпека визначаються в україні найвищою соціальною цінністю.. права і свободи людини та гарантії визначають сміст і спрямованність діяльності держави. держава відровідає перед людиною за свою діяльність. утвердження й забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави*. який висновок ви можете зробити на основі порівняння двох документів?

Права людини в історії людства формування уявлень і понять про права людини по­чалося з найдавніших часів історії людства. з самого початку людина почала будувати свою поведінку й від­носини з іншими людьми, дотримуючись елементарних прав та обов'язків у колективі (роді, племені). розвивалися людина, суспільство, в якому вона жила, змінювалися уявлення про власні права та обов'язки. у правах людини відображалися моральні, етичні, релігій­ні, культурні та інші правила — норми. джерелами первісних уявлень про права людини є стародавні релігійні тексти, у яких сформульовано чи­мало гуманістичних принципів і норм загальнолюд­ського характеру, та твори давньогрецьких і китайських філософів, у яких сформульовано ідеї людських прав. перше закріплення низки ідей щодо прав людини у законодавстві здійснено у великій хартії вольностей, яку підписав 1215 р. король іоанн безземельний вна­слідок угоди між ним і повсталими проти нього ій­ськими баронами. у цьому документі захищалися пра­ва на приватну власність, недоторканність та свободу особистості від абсолютизму, принцип недоторканнос­ті особи, право людини на вільне пересування. 1689 р. у великій британії прийнято білль про права, що став юридичною основою конституційної парламентської монархії у великій британії і в якому закладено основи демократичного парламентаризму (вільні вибори членів парламенту, їх недоторканність). на українських землях питання прав людини та їх захисту порушувалися в конституції пилипа орлика 1710 р. там зазначалося: "подібно до того, як ясновель­можному гетьману з обов'язку його уряду належить ке­рувати й наглядати за порядком щодо всього війська за­порозького, так само він повинен пильно дбати про те, щоб на рядовий і простий народ не покладали надмірних тягарів, угисків і надмірних вимог, бо відштовхнуті ними (люди), залишивши свої домівки, відходять, як правило, до чужих країв шукати життя кращого, спокійного і лег­шого". у конституції пилипа орлика закріплено принцип розподілу влади, обрання влади вільним волевиявлен­ням населення. у разі повернення орлика в україну обі­цялося відновити козацькі права, зберегти привілеї міст, полегшити податковий тягар селянам, надати державну вдовам, сиротам та іншим соціально не захи­щеним верствам населення. конституція пилипа орлика залишилася в історії як оригінальна правова пам'ятка, хоча реальної сили так і не набула. еволюція уявлень про права людини в історії людства

Вобстановке интриг, междоусобиц  и распрей рос будущий царь всея руси иван vi, оставшийся в 3 года без отца и в неполных 7 лет без матери. таким образом с самого раннего детства иван попал в жуткую атмосферу жестокости, непрекращающихся интриг, смертельной борьбы за власть. борьба вокруг престола, бесконечные заговоры, жестокость не могли не оставить след в душе рано осиротевшего ребенка, который был от природы впечатлительным, уязвимым, ранимым и беззащитным. рожденный с пылкой душою, редким умом, особенною силою воли он не получил должного воспитания, которое усовершенствовало бы в нем дары природы. рано лишенный отца и матери, не имевший доброго наставника, отданный на волю буйных вельмож, ослепленных безрассудным властолюбием, иван рос по его собственному выражению в небрежении. бояре мало заботились о воспитании ивана и его брата: занятые своими делами они содержали братьев в унизительной  для князей бедности. дети терпели порой нужду даже в одежде и пище. в присутствии ивана, бояре беззастенчиво оскорбляли память родителей, на что он болезненно реагировал, не обращали внимания на его пожелания и просьбы; случалось, чуть ли не у него на глазах убивали его друзей и покровителей, принадлежавших к другому лагерю. с. м. соловьев писал: окруженный людьми, которые не обращали на него внимания, оскорбляли его, в своих борьба  не щадили друг друга, позволяли себе в его глазах насильственные поступки, иоанн привык не обращать внимания на интересы других, привык не уважать человеческого достоинства, не уважать жизнь человека. подобное детство могло искалечить психику любого ребенка, и иван iv не стал исключением, в нем развились чувства одиночества, досады и . несмотря на перечисленные выше малопривлекательные черты характера, иван iv отличался наблюдательностью, имел великолепную память, гибкий ум.