Цитати з тексту за сестрою до зовнішности матері й дочки.! мне!

«в одній спідниці, простоволоса, виглядала страшно. очі налилися кров’ю з лютості та розпуки. в руках держала сокиру». (палажка, мати павлуся.)

Письменник розповідає про двох хлопців - федькові-халамидник, сина бідного робочого друкарні, і толі, дитину з багатої родини. федька-паливода був людиною чесною, ніколи не брехав, але любив бійки, заважав хлопцям спокійно грати, приносив чимало шкоди сусі. тим не менше, був він справжнім другом, не ховався за спинами інших і цим заслужив повагу серед ровесників: «не любить також федько і товаришів видавати». толя - син господаря будинку. «це була дитина ніжний, делікатний, сумирний. ходив завжди чистенький, на двір він виходив боязко, ніколи не бешкетував ». а одного ранку хлопці вирішили піти подивитися, як іде лід по річці. толю ніхто не запрошував, він напросився йти сам. на березі було багато людей, і федька на очах у всіх по крижинах перебрався з одного берега на інший. толя вирішив, що і він так зможе, взяв палицю і пішов на лід. але коли з ним трапилася біда і федька допоміг йому, то «він, як стріла, вилетів на берег». опинившись у безпеці, цей делікатний хлопчик навіть не подав своєму рятівнику палиці. він злякався, що може опинитися у воді. інші хлопці були байдужими до чужого нещастя, кинулися до федька і протягнули йому палицю. коли рятувальник, весь синій від холоду, мокрий, стояв на березі, йому не дали можливості сказати правду. а толя, захищаючи себе від покарання, підло звалив всю провину на федька і навіть забув подякувати за те, що той врятував його від смерті. вчинок федька, безперечно, благородний. він врятував хлопчика не тільки від смерті, але й від батьківського покарання. толя проявив свою підлість, боягузтво. бо навіть коли федько помер від запалення легенів, він обдурив його мати і забрав чижика. толю не зупинило ні горе батьків, ні те, що федька більше немає. він був черствим і байдужим до людського нещастя людиною. толіне поведінка викликала у мене обурення. як міг він спокійно гратися з пташкою в один і той же мить, коли на кладовищі ховали тіло того, хто врятував його нікчемне життя ? ! мені здається, що велике щастя мати поруч із собою такого друга, яким був федька. такі хлопці ніколи не зрадять, на них можна завжди покластися.