Чому на межі поділу двох середовищ відбувається заломлення світла

в одному з давньогрецьких трактатів описано дослід: «потрібно стати так, щоб плоске кільце, покладене на дно посудини, сховалося за її краєм. потім, не змінюючи положення очей, налити в посудину воду. світло заломиться на поверхні води,  і кільце стане видимим». такий «фокус» ви можете показати своїм друзям і зараз  (див. рис. 12.1), а от пояснити його зможете тільки після вивчення цього параграфа.

установлюємо закони заломлення світла

проведемо дослід (рис. 12.2). на плоску поверхню прозорого скляного півциліндра, закріпленого на оптичній шайбі, спрямуємо вузький пучок світла, — світло не тільки відіб’ється від  поверхні циліндра, але й частково пройде крізь  скло. отже, під час переходу з повітря в скло  напрямок поширення світла змінюється.

і зміну напрямку поширення світла на межі поділу двох середовищ називають заломленням світла.

кут у (гамма), утворений заломленим променем і перпендикуляром до межі поділу  двох середовищ, проведеним із точки падіння  променя, називають кутом заломлення.

провівши низку дослідів з оптичною шайбою, помітимо, що зі збільшенням кута  падіння кут заломлення теж збільшується,  а зі зменшенням кута падіння кут заломлення  зменшується (рис. 12.3). якщо ж світло падає  перпендикулярно до межі поділу двох середовищ (кут падіння а = 0), напрямок поширення світла не змінюється.

першу згадку про заломлення світла можна знайти в працях давньогрецького філософа арістотеля (iv ст. до н. який замислювався: «чому палиця у воді здається переламаною? ». а от закон, який кількісно описує  заломлення світла, був установлений лише в 1621 р. голландським природознавцем віллебрордом снелліусом (1580-1626).

1 звук прийде по повітрю, а 2 по рейці. по повітрю прийде пізніше тому що швидкість поширення звуку в повітрі (v1) менше, ніж по металу (v2)

v1 <v2

Объяснение: