Твір роздум чому я пишаюся своїм товаришем будь ласка швидко

Наш двір оточують будинки ще довоєнних років. двір великий, у ньому багато старих дерев, що піднімаються над дахами чотирьох — і п’ятиповерхових будинків. недавно засохлу тополю, що, як кажуть старожили, була посаджена одразу після війни, спиляли. одне з дерев посередині двору саме звалилося. мешканці вирішили упорядкувати свій двір: посадити молоді деревця, розбити квітники біля під’їздів. у вихідні упорядкуванням двору займалися і старі й малі. мій дідусь і тато вкопували лавочки; з жека устаткування для дитячого майданчика, ми разом з його працівниками установлювали гойдалки, грибки, шведську стінку. поставили також найпростіші снаряди для гімнастики. але мені дуже хотілося зробити щось самому. вдома ми вирішили, що добре було б посадити своє сімейне дерево. мама сказала: «нехай це буде берізка». але де взяти саджанець? нам сказали, що саджанець можна купити просто в жеку, але там пояснили, що його можуть дати й безкоштовно, якщо наша родина погодиться посадити не одне деревце, а декілька. адже в обов’язки жека входить стежити не тільки за схоронністю будинків, але й за озелененням дворів. ми погодилися посадити кілька дерев. я копав лунки, носив воду. пройшло кілька місяців, берізки прийнялися, і ми доглядали за ними, стежили за тим, щоб їх не зламали. біля одного дерева навіть укопали табличку, де сказано, що берізки знаходяться під охороною родини петренко. я пишаюся тим, що ми зробили добру справу для себе і для людей.

1- б 2 - а 3 - в 4 - д