Художні засоби у вірші "мій дух як ніч"

«мій дух, як ні». цей вірш (1815) вважається одним з найяскравіших зразків звернення байрона-лірика до мотивів «світової скорботи». вірш увіходить до циклу «єврейські мелодії» і спирається на біблійні образи та сюжети, зокрема на епізод 16-ї глави і книги царств (вірші 14—23), де розповідається про те, як в ізраїльського царя саула вселився злий дух, а юний воїн і співець давид чарівною грою на гуслах прогнав його, після чого був узятий царем на службу. байрон не розвиває у своєму вірші біблійний сюжет, навпаки, відштовхуючись від нього, він пропонує свою, суто романтичну інтерпретацію конфлікту, героями якого стають жорстокий світ і людська душа, що потерпає від його образ. не чужорідний злий дух, який вселяється в людину з метою нашкодити їй та відвернути її від бога, а сама душа людини, змарнована песимізмом і розчаруванням, уподібнюється поетом немовби демону скорботи («мій дух, як ніч»), який розриває муками неймовірних страждань мозок і серце: молю тебе, заплакать дай, бо розпадеться серце з мук, воно в собі терпить давно, вже в йому вщерть тяжких образ; як не спів, воно від мук страшних порветься враз. (переклад в. самійленка)душа ліричного героя охоплена не світлим елегійним смутком — звичним для ліричного вірша настроєм, а трагізмом безнадійного відчаю, скорботним відчуттям приреченості, від якої в цілому світі вже не знайдеться ліків. ці емоційно-смислові інтонації надзвичайно тонко вловив російський перекладач вірша, також поет-романтик михайло лєрмонтов, який навіть додав до свого перекладу відсутній в байронівському оригіналі образ душі як «сповненого отрути кубка смерті», що ще більше посилювало трагічний пафос «світової скорботи» ліричного героя вірша.

Цитаты: служить бы рад, прислуживаться тошно (к службе ) а тем, кто выше, лесть, как кружево плели (к богатству, чинам )