Реальне і фантастичне в і шевченка тополя, і!

i. край дороги стоїть тополя. (чумак біля неї сумно зупиняється, чабан із сопілкою печальну мелодію заграє.)

ii. історія тополі. (дівчина покохала козака, а той загинув.)

iii. застереження автора молодим дівчатам. (минають роки, марніє краса, залишаються спогади про зустрічі з чорнобривими козаками.)

iv. дівчина чекає на козака. (вона нудить світом, нічого не розрадить її.)

v. мати хоче одружити дочку зі старим та багатим. (дівчина попереджає, що краще помре, ніж одружиться з ним.)

vi. дівчина іде до ворожки. (вона хоче знати, що сталося з коханим, бо розлука така тяжка, що чорнобрива хоче втопитися.)

vii. ворожка дає зілля. (його треба тричі випити.)

viii. дівчина випиває його, стає несповна розуму та перетворюється на тополю.

Значення родинно-побутових пісень в утвердженні духовності народу. українські народні родинно-побутові пісні дуже різноманітні за тематикою, настроєм, художніми засобами виразності. у них правдиво відображено все життя українського народу, багатство його духовного світу, найзаповітніші мрії і прагнення. великий знавець українського фольклору, письменник михайло стельмах зазначав: «нема такої значної події в житті народу, немає такого людського почуття, яке б не обізвалося чи рокотом грому, чи ніжною струною в українській ліриці, яку по праву можна назвати нашим національним скарбом і перлиною світової народної творчості». серед найпоширеніших родинно-побутових пісень — пісні про кохання, пісні про родинне життя, колискові та жартівливі пісні. у піснях про кохання всі перипетії стосунків двох: і перше несміливе почуття, яке боїться виказати себе навіть поглядом, і відкрите утвердження щастя закоханих, і сумніви та образи, і біль розлуки, і невтішне горе зраджених, і мрії про майбутнє одруження. наверное не то.